9:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться. Вшануйте тих, хто поліг, боронячи Україну!
Що можна встигнути за хвилину? Варіантів не так багато. Але є одна вкрай важлива справа, для якої потрібна лише хвилина вашого часу.
Щодня о 9 годині ми вшановуємо усіх, хто поліг за мир і безпеку нашої країни, за право жити на своїй землі за своїми переконаннями, згадай усіх цивільних та усіх військових. Лише хвилина, щоб подякувати Героям. Щоб вшанувати їхній подвиг і зберегти пам’ять.
Ми говоримо, що герої не вмирають. Тож маємо зробити все, аби ці слова були реальністю. Хвилина мовчання у Любимівській гімназії – це мить пам'яті, що об'єднує. Зупинись! Схили голову! Вшануй!

Сьогодні, 23 травня, вся країна відзначає День Героїв України. З цієї нагоди у Любимівському старостинському окрузі відбулось покладання квітів до місць поховання наших Героїв.

У заході взяли участь: староста старостинського округу Ірина Коваленко, дирекор Любимівської гімназії Анжела Остапенко, вчителі та працівники гімназії. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Героїв України, які загинули від рук ворога.
День Героїв України – свято гордості та смутку. Цього дня українці вшановують усіх, хто боровся та бореться зараз за свободу та незалежність нашої держави.

Раніше у день свята вшановували полеглих воїнів, діячів культури та науки, що заплатили свободою та життям у боротьбі за вільну Україну. Тепер свято набуває нових традицій та значень. Сьогодні у День героїв українці вшановують усіх, хто нині робить свій внесок у боротьбу за свободу.
У свято героїв висловлюємо щиру подяку українцям, що стали на захист Батьківщини.
Вітаємо всіх із Днем Героїв! Нехай наша країна якнайшвидше повернеться до мирного життя, а всі, хто захищає її, отримають гідну шану. Бажаємо миру, сили та процвітання кожному українцеві. Слава Героям! Слава Україні!
У цей особливий день хочу подякувати тобі за віддану службу та відвагу у захисті нашої свободи. Твоя самопожертва, мужність і стійкість - справжній скарб для кожного українця. Твоя боротьба надихає тисячі сердець по всій країні не здаватися. Героям слава!

Перед багатьма громадянами України стоїть ряд бар’єрів у реалізації своїх прав, отриманні доступу до публічних послуг та повноцінної участі у культурному, політичному та суспільному житті. Ці бар’єри наявні у різних сферах - від доступності до громадських та житлових будівель до працевлаштування чи культурного життя.

Забезпечення безбар’єрного доступу – це про створення середовища, доступного та комфортного для всіх громадян: дітей, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, громадян похилого віку, осіб з дитячими візками тощо.

У 2021 році за ініціативи першої леді України Олени Зеленської прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Документом передбачено створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками:

Суспільна та громадянська безбар’єрність, яка передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
Освітня безбар’єрність – створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.
Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.
Інформаційна безбар’єрність – умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості.
Фізична безбар’єрність – створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.
Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.
Більше про складові безбар’єрності та про усунення будь-яких бар’єрів для різних груп людей на всіх рівнях читайте в "Довіднику безбар’єрності".

Також рекомендуємо до перегляду Освітній серіал "Безбар’єрна грамотність" на Дія.Цифрова освіта, який ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій.

Кілька фактів: піклування про ментальне здоров’я має бути на часі для кожного українця: за соціологічними опитуваннями понад 90% мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% - перебувають у зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних із психічним здоров’ям.
40-50% громадян, за оцінками спеціалістів потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.

Далеко не кожен знає, як підтримати себе та близьких, коли тривожні думки перестають бути варіантом норми. Що робити, коли почуття атрофуються і настає повна апатія, і які вони – ознаки перетину емоційних «червоних ліній», коли слід вже й негайно звертатися за порадою до спеціалістів? Часто навіть саме визнання власних психологічних проблем заперечується у свідомості через одну-єдину причину – банальне незнання, що з цими проблемами робити далі.

З метою вшанування Захисників та Захисниць України, патріотичного
виховання дітей та молоді представляємо відеоматеріали,
покликані нагадувати про спротив нашого суспільства проти свавілля й
поневолення, боротьбу за збереження української державності, нашої
національної ідентичності:
- «НАЗАВЖДИ ПРИСУТНІЙ», присвячену Герою України Дмитру
Коцюбайлу «Да Вінчі» – першому добровольцю, який отримав звання Герой
України за життя. Робота розкриває питання, як пам'ять про Дмитра продовжує
жити у мистецтві ;
- «ОЧІ», присвячену загиблим Захисникам та Захисницям України

День Європи — свято, що відзначається 9 травня в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті.

Починаючи від 2023 року, ми відзначаємо свято спільно з іншими країнами.

Сьогодні Європейський Союз стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі проти російської агресії, а членство України в ЄС вже нікому не здається фантастичним, адже ми стали першою країною без членства ЄС, яка ввійшла до довірчого списку Європейського Союзу. Завдяки цьому українські електронні підписи та печатки на цифрових документах можуть перевіряти та підтверджувати в країнах ЄС. Синє європейське знамено з 12-ма зірками, що символізують повноту й досконалість майорить поруч з нашим синьо-жовтим стягом.

Ми є частиною родини європейських держав зі спільними цінностями та прагненнями, а Збройні Сили України міцно стоять на захисті всієї Вільної Європи.

Українці вже довели власною боротьбою проти російських окупантів свою європейську ідентичність.

З Днем Європи, Україно! Перемоги та щасливого майбутнього тобі.

Вшанування, а не святкування
8 травня Україна вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні - найкривавішій і найжорстокішій трагедії в історії людства. З 2023 року ця дата офіційно встановлена як День пам’яті та перемоги, у дусі європейської традиції. Українське суспільство свідомо відмовилося від радянського культу перемоги та замінило його гідним вшануванням жертв і героїв. Цього дня ми не святкуємо - ми пам’ятаємо.

Символом пам’яті є червоний мак - знак скорботи та нагадування про те, що війна не має романтики. Вона - це мільйони зруйнованих доль, скалічених тіл і понівечених душ. Героїзація війни - прямий шлях до нових конфліктів. І сьогодні, коли на українській землі знову йде війна, ці уроки мають особливу ціну.

Український вимір Другої світової
Війна для українців почалася не 22 червня 1941 року, а ще 1 вересня 1939-го - з бомбардування Львова та інших міст. Того дня нацистська Німеччина напала на Польщу, а згодом, 17 вересня, Червона армія за наказом Сталіна увійшла до Західної України. Два тоталітарні режими - нацистський і комуністичний - домовились про поділ Європи, підписавши пакт Молотова-Ріббентропа. Історія Другої світової - це також історія змов, зради, мовчазної згоди сильних світу цього на розподіл територій і народів.

Україна, поділена між різними державами, не мала своєї державності, але її народ опинився в самому центрі світового катаклізму. За роки війни з України було мобілізовано близько 7 мільйонів осіб до Червоної армії. Кожен другий не повернувся. Ті, хто вижив, часто залишалися інвалідами. У боротьбі проти нацизму брали участь українці в лавах різних армій світу - у лавах Антигітлерівської коаліції, у повстанських і підпільних структурах.

Після перемоги - нова окупація
Вигнання нацистів з української землі не принесло свободи. Воно обернулося поверненням радянського терору: масовими штурмами, депортаціями, штучним голодом, знищенням церков, репресіями проти інтелігенції та визвольного руху. Понад 8 мільйонів українців та представників інших народів загинули під час Другої світової. Загальні втрати людства - від 50 до 85 мільйонів

Перемога над нацизмом стала можливою завдяки зусиллям десятків країн. Жодна держава не має морального права привласнювати собі цю перемогу. Саме тому будь-які спроби Росії використовувати статус "переможця" як виправдання нової агресії є неприпустимими.

Від нацизму до рашизму
Після поразки Гітлера світ зіткнувся з новою загрозою - агресивною ідеологією, яку сьогодні представляє Росія. Її імперські амбіції, культ війни та спотворення історії стали основою нового виду тоталітаризму - рашизму. Ця ідеологія, як і нацизм, несе смертельну загрозу свободі, безпеці та правам людини в усьому світі.

Україна стала передовим фронтом у цій боротьбі. Наші військові боронять не лише власну державу, а й весь демократичний світ від російської експансії. Сьогоднішня боротьба українців - це продовження тієї ж боротьби проти зла, яка точилася в 1939-1945 роках.

Важливо не лише знати, а й розуміти: Друга світова почалася з мовчання світу перед агресією. Так само нині нерішучість і слабкість можуть дорого коштувати. Пам’ять про минулу війну має бути дороговказом для дій сьогодні: треба не просто співчувати, а діяти.

Історичні корені боротьби
У міжвоєнні роки українці були найбільшою бездержавною нацією в Європі. Їхні землі контролювали СРСР, Польща, Румунія й Чехословаччина. У відповідь на утиски та відчай виник потужний визвольний рух, зокрема Організація українських націоналістів (ОУН). Вже у березні 1939 року українці героїчно захищали Карпатську Україну, а згодом опинилися в лещатах репресивних машин і нацистів, і радянського НКВС.

Українське питання використовували обидві імперії - нацистська та радянська - у своїх цілях. Але саме українці мріяли і боролися за власну державу, яку ми маємо сьогодні. І саме її вони знову змушені захищати зі зброєю в руках.

День пам’яті та перемоги - це не про паради. Це - про людей. Про жертви, про тих, хто боровся, і тих, хто не дожив до перемоги. Це - про обов’язок пам’ятати, щоб не допустити повторення трагедії. І це - про відповідальність захищати свободу сьогодні, як її захищали ті, кого ми згадуємо 8 травня.

Сенс "Дня Перемоги" спотворений радянською та російською пропагандою. СРСР штучно закріпив 9 травня як дату перемоги, щоб відмежуватись від Заходу, перетворивши її на культ, який Росія нині використовує для виправдання агресії.

Відповідно до листа Державної установи «Запорізький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (далі – Центр) від 17.04.2025 № 04-20/1094 «Щодо проведення освітніх уроків в рамках Тижня імунізації» повідомляємо, що в межах проведення Всесвітнього та Європейського Тижня імунізації, який заплановано з 24 квітня по 4 травня 2025 року, пропонується проведення в закладах освіти інформаційно-роз’яснювальних заходів для учнів 5-8 та 9-11 класів у формі Уроків вакцинації.

З метою проведення Уроків вакцинації пропонуються для використання програми цих уроків та інші інформаційні матеріали, які розроблені в рамках партнерства Міністерства охорони здоров’я України з Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ та наведені за відповідним покликанням.

Матеріали (презентації та сценарний план) уроків знаходяться за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1QYxVJK7CxH37YMW1fJN4MbUl5ls7uQEX

При організації цих заходів з дітьми, можна використовувати інформаційні матеріали за наступними посиланнями:

https://docs.google.com/document/d/1mFRGMb1uiEsER7UklUEhbKkzMyvRFPxD/edit?tab=t.0