10 березня – День Державного Гімну України. Цьогоріч виповнюється 158 років з дня першого публічного виконання Державного Гімну України. 10 березня - день становлення одного з головних символів нашої держави. 10 березня — День Державного Гімну України, одного з головних символів держави поряд із прапором і гербом.
Цього дня у 1865 році в польському місті Перемишль уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського Ще не вмерла Україна.
Офіційно музична редакція українського гімну була ухвалена Верховною Радою України 15 січня 1992 року. А 6 березня 2003 року парламент ухвалив Закон України Про Державний Гімн України.
Державний гімн об'єднує українців. Нині "Ще не вмерла України" звучить по всьому світу.
Адже з ними на вустах захисники ідуть в бій. Його тихо наспівують в окопі. Він гучно звучить у деокупованих містах та селах. Та гордо славитиме нашу Перемогу.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці!

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.
Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...
Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!

☝️Указом Президента України від 26 лютого 2020 року № 58 установлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого. Ця дата символізує незламність українців, які продовжують боротьбу за звільнення півострова.

☝️26 лютого 2025 в Україні відзначається 11 років спротиву окупації Криму та початку війни, яку розгорнула Росія проти України.

☝️26 лютого — це день, який покликаний згадати та вшанувати відвагу та нескореність тисяч жителів Кримського півострова,які в цей день у 2014 році вийшли у Сімферополі на мітинг задля підтримки територіальної цілісності України. В цю дату ми також віддаємо шану тим, хто і сьогодні продовжує чинити опір окупантам на півострові, щоденно ризикуючи бути затриманим за проукраїнську позицію та нестримну віру в деокупацію Криму.

☝️Війна Росії проти України розпочалась не 3 роки тому, а 11 років — з окупації Криму.

‼️Що варто пам’ятати цього дня

- 11 років тому Росія напала на Україну. З окупації Криму розпочалась війна Росії проти нашої державиu

- Крим — невіддільна частина території України. Відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, суверенітет, незалежність, єдність і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, повинні поважатися згідно зі Статутом ООН і принципами міжнародного права. Це є складником демократичного світу та захисту світового порядку на основі принципу мирного співробітництваu

- Жителі Криму чинять спротив окупантам з 2014 року та систематично продовжують це робити вже протягом 11 років, попри репресії, залякування та переслідування з боку окупантів.

- Російській пропагандистський наратив, що нібито окупація Криму відбулась “без жодної краплі крові” — не відповідає дійсності. Українці та кримські татари виражали свій протест окупантам, виходили на мітинги та акції протесту, наражаючи своє життя на небезпеку. Відбувались свавільні затримання, насильницькі викрадення, вбивства наших громадян. Сьогодні ж громадяни та громадянки України в тимчасово окупованому Криму постійно зазнають утисків за свою проукраїнську позицію та піддаються політично вмотивованим переслідуваннямu.

- Зараз в окупованому Криму є багато людей, які борються за звільнення Кримського півострова від російської окупації, чекають на Сили Оборони України та вірять у звільнення півострова від окупантів. Жителі Криму стали заручниками та жертвами російської окупації, цілеспрямованих дій Росії з порушення міжнародного права.

- Українці єдині у бажанні деокупації Криму. Наша єдність, як запорука перемоги, також проявляється в цьому прагненні.

Більшість українських громадян вважає питання деокупації Криму особистим пріоритетом. Звільнення Криму можливе, коли ми будемо єдині.

- Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність України та ніколи не визнавала й не визнає спробу окупації Криму Росією. Це закріплено в численних міжнародних резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН.

- Окупація Криму РФ позбавила корінні народи України, які проживають на території окупованого півострова, законних прав та обмежила їх можливості для вільного розвитку та збереження ідентичності.

- Громадяни України в окупації отримали паспорт країни-агресорки під примусом, вони не мали вибору і змушені були це зробити. Жити в окупації — не злочин, а травма. Громадяни України під окупацією — це заручники та жертви режиму.

- У 2014 року Російська Федерація за допомогою своїх військових формувань установила контроль над частиною території України (АР Крим та місто Севастополь), здійснивши акт агресії проти суверенної України та розпочала збройний конфлікт. Оскільки однією з визначальних рис окупації є встановлення контролю над територією, тому також допустимо говорити, що у своїй пропаганді РФ часто називає факт окупації нею частини території України “возз’єднанням Криму з Росією”.

Теза про “возз’єднання” є глибоко вкоріненою у міф про “ісконно русскій Крим”, що виник після анексії Криму 1783 року Російською імперією та є наслідком російської колоніальної політики, що проголошувала чуже — своїм. Цей вислів застосовується для емоційного підкреслення нібито правомірності поширення своїх суверенних прав на територію або частину території іншої держави. Це однозначно неприйнятний для використання термін, бо залишає за дужками акт агресії, що вчинила РФ стосовно України. “тимчасова окупація”, НЕ анексія, “РФ здійснила окупацію Кримського півострова, яка не визнана міжнародною спільнотою”.

! Історія знає приклади, Так обов'язково буде і з Кримом, який був, є і буде частиною України

! Російська окупація перетворила Крим на російську військову базу, обмежила права та свободи мешканців Криму на демократичний розвиток та безпеку

!Це руйнує постійні твердження країни-агресорки про цілковиту підтримку політики неоколоніальних дій РФ в Україні на тимчасово окупованих територіях.
ПАМ'ЯТАЄМО, КРИМ - ЦЕ УКРАЇНА!

28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла Постанову "Про затвердження Державним Прапором України Національного прапора". Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність. Документ офіційно затвердив прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору і нижньої – жовтого. Символ держави. Символ боротьби і перемоги! Він обов'язково майорітиме над усіма звільненими від ворога територіями.

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.
У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий “український червоний уряд”, який і оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку – саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.
У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині – важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії – охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути – між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.
Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.
Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради – затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити.
9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір – УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
Бій під Крутами – трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія, як відомо, повторюється – сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

День соборності України - велике державне свято, яке відзначають щороку 22 січня. Ми не просто так відзначаємо День соборності України. У цю дату 1919 року в Києві було підписано Акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Документ проголошував створення єдиної української держави та об'єднання двох армій.

На жаль, мрія українців про власну вільну країну тоді не збулася. Невдовзі після підписання Акта українські землі знову роз'єдналися, і лише 1991 року наша батьківщина нарешті здобула незалежність. А з 1999 року почали офіційно відзначати День соборності України, який за радянських часів був заборонений.

Головний звичай Дня соборності - об'єднання людей у живий ланцюг. Уперше таким чином українці зібралися 1990 року на честь 71-річчя Акту злуки. Довжина ланцюга становила понад 770 км - від Івано-Франківська до Києва через Стрий, Львів, Рівне та Житомир. Понад 3 мільйони людей взяли участь в акції.

Відтоді "живий ланцюг" став щорічною традицією Дня соборності.
З Днем соборності України! Бажаю нам усім миру, якнайшвидшого закінчення війни і нашої цілковитої перемоги. Нехай Україна буде сильною, процвітаючою, благополучною державою, а всі сім'ї об'єднаються і будуть жити щасливо!

Конкурс відбувався під гаслом: "Козацькому роду нема переводу!" та включав у себе, в основному, питання з історії України. В конкурсних завданнях зверталася велика увага на козацтво, його роль як в житті тогочасної української спільноти так і в подальші періоди, а також на звитяги українців як до виникнення козацтва, так і після офіційної ліквідації його Катериною ІІ.
Конкурс приурочувався до Дня Козацтва та проходив в межах його офіційного відзначення нашою державою (01 - 18 жовтня).
Учні нашої гімназії також прийняли участь в онлайн конкурсі. Вітаємо наших юних козаків та козачок гарними результатами та бажаємо плекати в собі вірність та любов до рідної землі.