Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Таким чином ми приєднуємося до європейської традиції розуміння цієї дати. Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над злом нацизму, нагадування про світову катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними.

У той час, коли російська пропаганда активно культивує міфи про Другу світову війну й використовує свою нібито «виключну роль» у ній як індульгенцію на вчинення масових злочинів в Україні, ми згадуємо, якою дорогою ціною далась перемога в 1945 році. Ми вшановуємо кожного, хто боровся з нацизмом, а також мирних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації, дітей війни, примусових робітників.

Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, який охопив значну частину планети і тривав шість років. Перемога над нацизмом була здобута завдяки неймовірній концентрації всіх сил, взаємодопомозі, консолідації та мобілізації суспільства, солідарності народів і повного перелаштування економічного, політичного й соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог.

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Нині в умовах агресії єдиний шлях відновлення – перемогти загарбника.

Великдень - це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн. Дата свята щороку змінюється, але воно завжди випадає на неділю та відзначається навесні. Присвячено торжество чудовому воскресінню Ісуса через три дні після мученицької смерті. Великдень однаково люблять дорослі та діти, а в українців до нього приурочено багато давніх народних традицій.
Великдень вважається одним із найдавніших християнських свят. Цього дня віруючі згадують про чудове воскресіння Ісуса Христа. Згідно з Біблією, Ісус прийняв мученицьку смерть на хресті, спокутувавши гріхи всього людства. Після смерті він зійшов у пекло і звільнив старозаповітних мучеників, а потім воскрес.

Воскресіння Ісуса вважається найрадіснішою подією в історії і відзначається не тільки на Великдень, а й в кожну неділю. Свято символізує перемогу життя над смертю, святості – над гріхом.

Традиції та заборони на Великдень
Українці дуже люблять Воскресіння Христове та відзначають його з великим розмахом, а українські великодні традиції існують багато століть.

Підготовка до Великодня починається заздалегідь, ще під час посту. До великого свята господарі прибирають у будинку, миють вікна, перуть постільну білизну. Власники худоби та птиці заздалегідь заготовляють м'ясо. До Воскресіння намагаються закінчити всю роботу, оскільки у свято працювати забороняється.

Традиційне меню на Великдень включає м'ясні страви (ковбаса, голубці, холодець), рибу, варені варені яйця. На десерт випікають паски двох видів - здобні та сирні. Усі страви готують заздалегідь, але їдять лише у свято.
У ранок Великодня українці відвідують богослужіння. До храму приносять кошики з продуктами, крашанками та пасками. Освячену їжу ставлять на стіл та запрошують усю родину.

Заборони на Великдень такі ж, як і на будь-яке інше велике церковне свято. У Воскресіння Христове не можна:

займатися важкою фізичною працею;
лаятися, ображати інших людей, заздрити і бажати зла;
засуджувати людей за спиною і розкривати їхні таємниці;
займатися ворожінням, ритуалами і обрядами;
викидати освячені продукти у відро для сміття;
відмовляти в допомозі.
Також в перший тиждень після Великодня священнослужителі не рекомендують одружуватися і вінчатися.

Вербна неділя є одним з головних християнських свят, яке відзначають рівно за тиждень до Пасхи.
Цей день називають ще Входом Господнім у Єрусалим та Пальмовою неділею. Йдеться про те, як Ісус Христос увійшов у Єрусалим напередодні його надлюдських страждань та смерті на Голгофі. Іудеї вітали його пальмовими гілочками.
Проте в країнах, де пальми не ростуть, їх замінили на вербу. Оскільки це перша рослина, яка розквітає навесні, наші предки вірили, що верба — символ пробудження після зимового сну.

Вербна неділя: традиції свята
У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.
Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.

Що не можна робити у Вербну неділю
У Вербну неділю не можна:
прати, прибирати, прасувати, робити ремонт;
вишивати та в'язати;
готувати гарячі страви;
сваритися, ображатися, пліткувати;
влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.

26 квітня - День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, однієї з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.

26 квітня 2024 року відзначаються 38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. Відтоді в цю дату в Україні щорічно вшановують усіх людей, хто загинув або постраждав від цієї катастрофи, а також ліквідаторів наслідків аварії.

Нагадаємо, що під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня 2022 року.

Аварія на Чорнобильській АЕС - історія трагедії
26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею у дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезну кількість радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників і працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів було евакуйовано після аварії.

Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.

Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії
Аварія на Чорнобильській АЕС спричиняла катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

Точну кількість жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей помирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померли в перші дні та тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

9 березня в Україні відзначатимуть 210-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка.
Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові.
Вся творчість Тараса Шевченка пронизана гарячою любов’ю до рідного краю.
Його думи та полум’яне слово відображали прагнення трудового люду до кращої долі. Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя.
Тому навіть через віки прибуває джерело людської шани та поваги до нього.
Поезія Тараса Шевченка, незважаючи на численні заборони, стала нетлінною і важливою частиною духовної єдності українського народу.
Тож нехай святе поетове слово об’єднає всіх українців, незалежно від їх поглядів і переконань, задля щасливого мирного майбутнього України!

Дорогі жінки та юні дівчатка! Вітаю вас з 8 березня! У Міжнародний жіночий день від душі бажаю вам легкості, бадьорості, тепла, усмішок і прекрасного настрою. Нехай сьогодні ласкаве весняне сонечко, зігріє своїми ніжними променями. Прекрасні і запашні квіти зачарують своїм чарівним ароматом. Кожен день буде таким, як цей: наповнений посмішками, захопленням, любов'ю, турботою і радістю. Будьте щасливі, відчуваючи себе жінками, принцесами, королевами. Нехай збудуться всі бажання, в сім'ях будуть щастя, а в Україні - мир!

Вітаю учасників Міжнародного конкурсу «PERSPEKTIVA PLUS»
Вокальний конкурс, номінація «Вокальний марафон» – Коваленко Поліна, пісня «Українські дівчата» І місце
Конкурс знавців іноземної мови «Поліглот» , номінація «Малюнки з підписом на іноземній мові»
Гапоненко Назар – 2 місце
Колєснік Варвара – 2 місце
Рибалка Івіліна – 2 місце
Конкурсу читців «Натхнення»
Літературне читання
Джигір Діана монолог Мавки «Лісова пісня» Леся Українка – ІІ місце
Шаповалова Аміна «Як дитиною бувало…» Леся Українка – І місце
Дувакін Владислав «Мамо, іде вже зима» Леся Українка – лауреат конкурсу

16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою - у матеріалі.

День єднання - історія дати
Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.

День єднання України 2024 - традиції та заходи
День єднання - молоде свято, цього року ми святкуємо його лише втретє. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
16 лютого в українських містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати донатом тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті.