Головна сторінка
Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Таким чином ми приєднуємося до європейської традиції розуміння цієї дати. Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над злом нацизму, нагадування про світову катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними.
У той час, коли російська пропаганда активно культивує міфи про Другу світову війну й використовує свою нібито «виключну роль» у ній як індульгенцію на вчинення масових злочинів в Україні, ми згадуємо, якою дорогою ціною далась перемога в 1945 році. Ми вшановуємо кожного, хто боровся з нацизмом, а також мирних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації, дітей війни, примусових робітників.
Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, який охопив значну частину планети і тривав шість років. Перемога над нацизмом була здобута завдяки неймовірній концентрації всіх сил, взаємодопомозі, консолідації та мобілізації суспільства, солідарності народів і повного перелаштування економічного, політичного й соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог.
Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Нині в умовах агресії єдиний шлях відновлення – перемогти загарбника.
Великдень - це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн. Дата свята щороку змінюється, але воно завжди випадає на неділю та відзначається навесні. Присвячено торжество чудовому воскресінню Ісуса через три дні після мученицької смерті. Великдень однаково люблять дорослі та діти, а в українців до нього приурочено багато давніх народних традицій.
Великдень вважається одним із найдавніших християнських свят. Цього дня віруючі згадують про чудове воскресіння Ісуса Христа. Згідно з Біблією, Ісус прийняв мученицьку смерть на хресті, спокутувавши гріхи всього людства. Після смерті він зійшов у пекло і звільнив старозаповітних мучеників, а потім воскрес.
Воскресіння Ісуса вважається найрадіснішою подією в історії і відзначається не тільки на Великдень, а й в кожну неділю. Свято символізує перемогу життя над смертю, святості – над гріхом.
Традиції та заборони на Великдень
Українці дуже люблять Воскресіння Христове та відзначають його з великим розмахом, а українські великодні традиції існують багато століть.
Підготовка до Великодня починається заздалегідь, ще під час посту. До великого свята господарі прибирають у будинку, миють вікна, перуть постільну білизну. Власники худоби та птиці заздалегідь заготовляють м'ясо. До Воскресіння намагаються закінчити всю роботу, оскільки у свято працювати забороняється.
Традиційне меню на Великдень включає м'ясні страви (ковбаса, голубці, холодець), рибу, варені варені яйця. На десерт випікають паски двох видів - здобні та сирні. Усі страви готують заздалегідь, але їдять лише у свято.
У ранок Великодня українці відвідують богослужіння. До храму приносять кошики з продуктами, крашанками та пасками. Освячену їжу ставлять на стіл та запрошують усю родину.
Заборони на Великдень такі ж, як і на будь-яке інше велике церковне свято. У Воскресіння Христове не можна:
займатися важкою фізичною працею;
лаятися, ображати інших людей, заздрити і бажати зла;
засуджувати людей за спиною і розкривати їхні таємниці;
займатися ворожінням, ритуалами і обрядами;
викидати освячені продукти у відро для сміття;
відмовляти в допомозі.
Також в перший тиждень після Великодня священнослужителі не рекомендують одружуватися і вінчатися.
Вербна неділя є одним з головних християнських свят, яке відзначають рівно за тиждень до Пасхи.
Цей день називають ще Входом Господнім у Єрусалим та Пальмовою неділею. Йдеться про те, як Ісус Христос увійшов у Єрусалим напередодні його надлюдських страждань та смерті на Голгофі. Іудеї вітали його пальмовими гілочками.
Проте в країнах, де пальми не ростуть, їх замінили на вербу. Оскільки це перша рослина, яка розквітає навесні, наші предки вірили, що верба — символ пробудження після зимового сну.
Вербна неділя: традиції свята
У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.
Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.
Що не можна робити у Вербну неділю
У Вербну неділю не можна:
прати, прибирати, прасувати, робити ремонт;
вишивати та в'язати;
готувати гарячі страви;
сваритися, ображатися, пліткувати;
влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.
26 квітня - День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, однієї з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.
26 квітня 2024 року відзначаються 38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. Відтоді в цю дату в Україні щорічно вшановують усіх людей, хто загинув або постраждав від цієї катастрофи, а також ліквідаторів наслідків аварії.
Нагадаємо, що під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня 2022 року.
Аварія на Чорнобильській АЕС - історія трагедії
26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею у дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезну кількість радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу.
Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників і працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів було евакуйовано після аварії.
Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.
У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.
Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії
Аварія на Чорнобильській АЕС спричиняла катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.
Точну кількість жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей помирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померли в перші дні та тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.
9 березня в Україні відзначатимуть 210-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка.
Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові.
Вся творчість Тараса Шевченка пронизана гарячою любов’ю до рідного краю.
Його думи та полум’яне слово відображали прагнення трудового люду до кращої долі. Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя.
Тому навіть через віки прибуває джерело людської шани та поваги до нього.
Поезія Тараса Шевченка, незважаючи на численні заборони, стала нетлінною і важливою частиною духовної єдності українського народу.
Тож нехай святе поетове слово об’єднає всіх українців, незалежно від їх поглядів і переконань, задля щасливого мирного майбутнього України!
Дорогі жінки та юні дівчатка! Вітаю вас з 8 березня! У Міжнародний жіночий день від душі бажаю вам легкості, бадьорості, тепла, усмішок і прекрасного настрою. Нехай сьогодні ласкаве весняне сонечко, зігріє своїми ніжними променями. Прекрасні і запашні квіти зачарують своїм чарівним ароматом. Кожен день буде таким, як цей: наповнений посмішками, захопленням, любов'ю, турботою і радістю. Будьте щасливі, відчуваючи себе жінками, принцесами, королевами. Нехай збудуться всі бажання, в сім'ях будуть щастя, а в Україні - мир!
Вітаю учасників Міжнародного конкурсу «PERSPEKTIVA PLUS»
Вокальний конкурс, номінація «Вокальний марафон» – Коваленко Поліна, пісня «Українські дівчата» І місце
Конкурс знавців іноземної мови «Поліглот» , номінація «Малюнки з підписом на іноземній мові»
Гапоненко Назар – 2 місце
Колєснік Варвара – 2 місце
Рибалка Івіліна – 2 місце
Конкурсу читців «Натхнення»
Літературне читання
Джигір Діана монолог Мавки «Лісова пісня» Леся Українка – ІІ місце
Шаповалова Аміна «Як дитиною бувало…» Леся Українка – І місце
Дувакін Владислав «Мамо, іде вже зима» Леся Українка – лауреат конкурсу
16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою - у матеріалі.
День єднання - історія дати
Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.
День єднання України 2024 - традиції та заходи
День єднання - молоде свято, цього року ми святкуємо його лише втретє. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
16 лютого в українських містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати донатом тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті.
Щороку 15 лютого в Україні вшановують світлу пам’ять учасників бойових дій на території інших держав. Цей день започатковано Указом Президента України в 2004 році. Учасники освітнього процесу Любимівської гімназії провели ряд зхаходів до цієї дати, а саме:
1. Виховний захід «Час і досі не загоїв рани» 5-6 Фоменко Г.О., Діденко С.О.
2. Виставка фотоматеріалів та тематичної літератури у шкільній бібліотеці на тему «Збереження історичної пам’яті нашого народу – святий обов’язок молодого покоління України» Бібліотекар
3. Презентація «Вшанування учасників бойових дій на території інших держав» 1-4 Балаба Г.М., Куксова О.В.
4. Виховна година до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав «Одвічний біль... інтернаціональний обов’язок» 7-9 Черненко В.М.
5. Хвилина мовчання – вшанування пам’яті про тих ветеранів, хто віддав своє життя за Україну у війні, що триває з 2014 року 1-9 Алєєва З.П.
Цього дня ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в інших державах, схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, які виконували бойові накази Батьківщини, як поза її межами, так і на території України.
Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим Героям!
Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його "винуватцем" називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.
Згідно з цією версією, святкування Дня закоханих почалося в Римській імперії у 270 році до нашої ери, за часів царювання Клавдія II (268-270 рр.). Під час ведення війни Клавдій начебто не хотів, щоб солдати вступали в шлюб, бо вважав, що одруження робить їх слабкими та обтяжує сімейним побутом.
Однак священнослужитель, на ім'я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за "антидержавницьку" діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: "Твій Валентин". Згодом такі листи отримали назву "валентинки".
У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті Святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських "люперкаліїв", яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.
ТОП-5 цікавих фактів
14 лютого співпадає з низкою інших свят та знаменних дат.
Так, у цей день святкують Міжнародний день дарування книг і День комп'ютерника (в цей день в 1946 році був продемонстрований перший електронний комп'ютер ENIAC I), а також день заснування YouTube (сервіс був засновний 14 лютого 2005 року трьома працівниками американської компанії PayPal: Чадом Герлі, Стівеном Чені та Джаведом Карімом – ред.).
А в Німеччині 14 лютого святкують День душевного здоров'я.
В американському штаті Небраска є місто Валентин. Багато хто вважає, що місто назвали з нагоди першого потяга, який прибув сюди саме 14 лютого. Насправді ж місто має назву Едварда Кімбл Валентайна, політика-республіканця Небраски (1 червня 1843 - 11 квітня 1916 рр.).
Символом Дня закоханих є червоні троянди. За легендою, богиня кохання Афродіта, поспішаючи до коханого, стала на кущ білих троянд, поранила ногу і її божественна кров пофарбувала їх в червоний колір. З того часу червоні троянди є символом кохання та пристрасті. За приблизними підрахунками, щороку у переддень свята та 14 лютого у світі продається приблизно 50 мільйонів троянд.
У День Святого Валентина у 2009 році у столиці Мексики був побитий рекорд за кількістю пар, які одночасно цілувалися. У заході взяли участь майже 40 тисяч закоханих.
День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.
Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.
Учасники освітнього процесу Любимівської гімназії також приєдналися до проведення Тижня Безпечного Інтернету
ЗАХОДИ
щодо проведення Тижня безпечного Інтернету
№ Захід Термін проведення Клас Відповідальні
1 Урок-казка «Золоті правила безпеки» 08.02.2024 2-4 класи Євламп'єва Н.М.
2 Перегляд та обговорення фільмів про вплив соцмереж на розвиток суспільства 06.02.2024 8-9 класи Євламп'єва Н.М.
3 Вижити в Інтернеті – місія (не) здійсненна інтелектуальна гра http://game.cedem.org.ua/ 5-7 клас Євламп'єва Н.М.
4 Урок – практикум «Зворотній бік Інтернету» 09.02.2021 6 клас Євламп'єва Н.М.
5 Диспут з учнями “Чи безпечний Інтернет” 05.02.-09.02.2024 7 клас Євламп'єва Н.М.
6 Випуск інформаційних буклетів «Мережа як стиль життя» До 09.02.2024 9 клас Євламп'єва Н.М.
7 Урок-дослідження "Моя Інтернетбезпека" 06.02.2024 5 клас Євламп'єва Н.М.
8 Звітування про проведення Дня “Безпеки дітей в Інтернеті” на сторінках шкільного сайту Протягом тижня Алєєва З.П., Євламп'єва Н.М.
У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей.
Про трагічні події 1918 року створені сотні полум’яних патріотичних рядків. Поет Павло Тичина закарбував їх на скрижалях народної пам’яті. Книга Тичина П.Г. Золотий гомін .- К.: Криниця, 2008.- 608 с. вміщує вірш «Пам’яті тридцяти»: «На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українських, славних, молодих…»
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі... Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це - символ нескореного духу української нації - жити у вільній країні!
Внаслідок війни майже третина України замінована або забруднена рештками техніки та зброї. Особливо небезпечно в прифронтових районах і в деокупованих населених пунктах, куди українські родини повертаються з вимушеної евакуації.
Чи всі українські діти знають, як діяти, коли знайшов міну? Адже окупанти, утікаючи, часто використовують для пасток різні побутові предмети, зокрема, іграшки.
У новому відео (https://youtu.be/698AISIpi0Y) від Dovidka.info та МінРеінтеграції на YouТube-каналі SPRAVDI пояснюємо дітям, що обачність нині на першому місці. А також розповідаємо основні правила поведінки з вибуховими предметами. Покажіть це відео вашим дітям та порадьте ознайомитись. Це може врятувати життя.
Батьки мають розповідати про міни дітям, аби їх уберегти. Ваші діти мають знати, як виглядають міни-пастки, міни-розтяжки та інші їх види. І знати, як діяти, коли знайшов міну.
28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг. Таким чином, ми бачимо, що саме синьо-жовтий колір прапора має всі ознаки українського національного символу.
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту із 2005 року, коли була ухвалено відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН. У ній стверджувалося, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Україна приєдналася до цього документа у 2012 році і разом зі всім світом почала відзначати пам’ять про цю сумну подію.
Ми поділяємо біль за жертвами цієї жахливої трагедії минулого століття, яка не оминула й українські землі. Після двох Голодоморів 1921-1923 та 1932-1933 рр., Голокост став наступним у часі актом геноциду.
Це була не просто трагедія, це був цілеспрямований злочин – проти єврейського народу, ромів – проти мирних людей, проти людяності, проти життя…
Нацистський смерч понад три роки душив Україну. Вбивства євреїв розпочалися восени 1941 року, спочатку в центральній, а потім і в Західній Україні. Спалено сотні сіл, знищено понад шість мільйонів мирних жителів. Серед них — півтора мільйона єврейських жінок, дітей і немічних старих. Із теренів України зметено цілі містечка – зі своєрідною культурою, святими книгами, молитовною силою.
Страшним символом Голокосту стала трагедія у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 p.)
Учасники освітньоо процесу Любимівської гімназії віздначають День Соборності України.
ЗАХОДИ
щодо відзначення Дня Соборності України та 105-тої річниці від підписання Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки
1. Флешмоб до Дня Соборності «Стрічка Єдності» 2,4,5, 6,8,9 Класні керівники
2. Інсценізація «І обнялися береги одного, вічного народу!...» 2,8 АЛЄЄВА З.П.
3. Виховна година «Наша країна – єдина держава» 9 ЛЯШЕНКО Г. В.
4. Виховна година «Єдина країна-єдиний народ» 8 ФОМЕНКО С. З.
5. Історичний квест до дня Соборності України. 7 ЧЕРНЕНКО В. М.
6. Година спілкування «Соборність України: сторінками історії»
АЛЄЄВА З.П.
7. Всеукраїнський конкурс до Дня Соборності України (сайт «На урок») 4,5 ФОМЕНКО Г. О.
АЛЄЄВА З. П.
8. Виховна година на тему «Соборність України: від ідеї до сьогодення» 5 ФОМЕНКО Г. О.
9. Конкурс малюнків «Україна єдина» 1,3 БАЛАБА Г. М.
БАБЕНКО О. Є.
10. Перегляд та обговорення документального фільму:
«Акт Злуки. Історичні передумови» 7 ЧЕРНЕНКО В. М.
11. Відеоогляд інтерактивної презентації до Дня Соборності України 3 БАБЕНКО О. Є.
12. Вірш-привітання «Моя Соборна Україна» від Есаулової Кароліни 2 КУКСОВА О. В.
13. Тест-гра-розвага до Дня Соборності України. 1 БАЛАБА Г. М.
14. Акція «Долоньки єднання» 1 БАЛАБА Г. М.
15. Виставка в бібліотеці «Схід і Захід разом» Бібліотекар
Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
10 цікавих фактів про День Соборності України
1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».
3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.
4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.
5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.
6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.
7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.
8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.
10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.
Оприлюднено результати V щорічного Всеукраїнського пізнавального конкурсу "Я - Людина!"
Вітаємо наших учасників з гарними результатами. Бажаємо підкорення нових вершин і не зупинятися на досягнутому.
Сертифікати можна переглянути у фотоальбомі.
Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами.
“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.
Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.
За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.
26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.
Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.
У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.
18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.
Вічна пам'ять, вічна слава і честь захисникам України!
Порядок дій керівників та працівників при виникненні надзвичайних ситуацій, які характерні для конкретного об’єкта освіти, а також при несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях
Порядок дій персоналу навчального закладу щодо дії при пожежі
Кожний працівник закладу освіти при виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару, підвищення температури і т.п.) повинен:
— негайно повідомити про це за телефоном 101, 102 в пожежно-рятувальну службу (при цьому необхідно назвати адресу об’єкту, місце виникнення пожежі, а також повідомити своє прізвище);
• вжити по можливості заходи по евакуації людей, гасінню пожежі і збереженню матеріальних цінностей.
Особи, які в установленому порядку призначені відповідальними за забезпечення пожежної безпеки, після прибуття до місця пожежі повинні:
1. Повідомити про виникнення пожежі за телефоном 101,102 в пожежно-рятувальну службу.
2. Здійснити оповіщення людей про пожежу.
3. Поставити до відома керівництво і чергові служби об’єкту, ланку пожежогасіння, добровільну пожежну дружину.
4. У разі загрози життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього наявні сили і засоби.
5. Видалити за межі небезпечної зони всіх учасників навчально-виховного процесу, що не беруть участь в гасінні пожежі.
6. Забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.
7. Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.
8. Організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби надати допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі і у війти в склад штабу пожежогасіння.
Пам’ятка щодо першочергових дій у разі виявлення вибухових пристроїв
Для керівництва
1. Керівнику об’єкта при одержанні інформації про виявлення підозрілого предмета на території об’єкта необхідно негайно повідомити про це чергові частини правоохоронних органів за телефонами:
— чергового УСБУ в Запорізькій області – ___________ ;
— чергового ГУМВСУ в Запорізькій області – ____________ або 102.
2. Шляхом опитування заявника та очевидців з’ясувати:
— час виявлення підозрілого предмета;
— точне визначення його місце перебування;
— відомості про особу, яка залишила підозрілий предмет (чоловік, жінка, вік, прикмети, одяг, хода тощо).
3. Зафіксувати установчі дані осіб, які виявили підозрілу знахідку та забезпечити їхню присутність на момент прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів.
4. Дати вказівку (й обов’язково проконтролювати її виконання) не наближатися, не торкатися, не розкривати, не перевертати підозрілу знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском, не користуватися радіо та електроапаратурою, переговорними пристроями поблизу підозрілої знахідки.
5. Дати вказівку на тимчасову зупинку роботи об’єкта або його окремих структурних підрозділів. Організувати евакуацію персоналу об’єкта, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета.
6. Дати вказівку співробітникам охорони, служби безпеки – по можливості зробити фото підозрілої знахідки — оточити місце розташування підозрілого предмета і відійти на безпечну відстань від нього.
7. При необхідності організувати відключення побутових і виробничих комунікацій – газу, води й електрики.
8. Якщо з виявленим предметом з ознаками вибухового пристрою відбувалися будь-які дії до прибуття представників правоохоронних органів, необхідно дочекатися появи фахівців – вибухотехніків і обов’язково повідомити їх про здійснення маніпуляцій з підозрілою знахідкою.
9. Не знижуючи охорони об’єкта, забезпечити можливість безперешкодного проходу або проїзду до підозрілого предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи.
10. Надати можливість і умови співробітникам оперативно-слідчої групи поспілкуватися з заявником та очевидцями, які підходили до підозрілого предмета.
11. Оперативно й точно виконувати всі вказівки та рекомендації фахівця-вибухотехніка і старшого представника від правоохоронних органів.
12. Підсилити контроль за роботою особового складу охорони по всьому об’єкту, бо можливі терористичні прояви або аналогічного, або іншого роду в будь-яких місцях на території об’єкта.
Дії у разі терористичного акту
Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:
• не торкайте у вагоні поїзда, під’їзді або на вулиці нічийні пакети (сумки), не підпускайте до них інших. Повідомите про знахідку співробітника поліції;
• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримаєтеся від різких рухів, лементу й стогонів;
• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
• використайте будь-яку можливість для порятунку;
• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.
Дії під час перестрілки:
• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.
Дії у випадку захоплення літака (автобуса):
• якщо Ви виявилися в захопленому літаку (автобусі), не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, читайте, розгадуйте кросворди;
• зніміть ювелірні прикраси;
• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
• не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
• жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги;
• якщо представники влади почнуть спробу штурму – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
• після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.
Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:
• подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву керівнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив і прийме необхідні міри.
Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
Необхідно:
• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
• знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільного захисту (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
• уникати місць скупчення людей;
• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного захисту, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.
Не рекомендується:
• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
• спостерігати за ходом бойових дій;
• стояти чи перебігати під обстрілом;
• конфліктувати з озброєними людьми;
• носити армійську форму або камуфльований одяг;
• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
1. перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
2. збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
3. намагатися розряджати і розбирати;
4. виготовляти різні предмети;
5. використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
6. приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».