Головна сторінка
Такі поради для батьків підготували у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Першої леді Олени Зеленської.
▪️Налаштуйте дітей на сезон навчання:
1. Прокидайтеся та лягайте відпочивати раніше усією родиною.
2. Переберіть одяг: розкладіть шкільні речі по поличках.
3. Складіть портфель, зробіть бейджик з іменем дитини, контактами батьків, опікунів чи близьких.
4. Підготуйте місце для навчання.
▪️Подбайте про безпеку:
1. Кілька разів пройдіть з дитиною дорогою до школи. Зверніть увагу, де на шляху є укриття.
2. За можливості зайдіть до школи. Дітям важливо «тілом відчути» місце, де вони будуть навчатися. До прикладу, відвідайте класи, їдальню тощо.
3. Якщо дитина навчатиметься онлайн, поясніть її дії під час повітряної тривоги.
▪️Відносини з однокласниками:
1. Організуйте з ними зустріч онлайн, дайте дітям час поспілкуватися.
2. Створіть онлайн-групу для неформального спілкування учнів.
Більше порад - за посиланням. (https://t.me/howareu_program/374)
Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Цей День пам’яті започатковано ще в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат.
Ми впевнені, що українське суспільство докладе всіх зусиль, щоб наші загиблі герої були в нашій пам’яті не абстрактною цифрою. Щоб вони отримали максимальну шану, якої тільки заслуговують ті, хто віддав життя за свою країну. Щоб наша пам’ять про них була живою. Вільнянська міська територіальна громада втратила 33 захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Пам’ятаємо і будемо пам’ятати! Герої не вмирають! Слава Героям!
Щорічно 24 серпня Україна відзначається День незалежності - головне державне свято у році. Цього року торже торжество випадає на четвер, який повинен був стати неробочим днем. Але на час дії воєнного стану вихідні через свята скасовуються.
У 2023 році Україна відзначить 32-й рік незалежності в умовах повномасштабної війни. За час війни весь світ побачив хоробрість і самовідданість нашого народу, а ми ще більше пишаємося тим, що ми - українці.
Україно моя незалежна!
Ти як поле квітуче, безмежна.
Волошкове блакитне роздолля
Й твоя пісня про щастя і волю.
Захистила свободу і віру.
Ти незламна на стику епох.
І щасливий, хто в тебе повірив,
Бо з тобою Господь сам і Бог.
Ми черпаємо силу в єднанні,
Гордимось, свято віримо в те,
Що у світу здобудеш визнання.
Україна моя розцвіте!
Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 року в Росії.
22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 році - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як єдинонаціональне на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.
24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.
(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)
Українці щороку вшановують головний закон країни у День Конституції України 28 червня. Конституція України визначає наш шлях як демократичної держави, гарантує права та свободи українців та закріплює їхні обов'язки. До введення воєнного стану День Конституції в Україні оголошувався вихідним, але цей рік стане винятком.
До здобуття незалежності України наша країна мала кілька Констутицій. Перше зведення законів українського козацтва було прийняте Пилипом Орликом у 1710 році. А 1918 року Центральна Рада проголосила Конституцію Української Народної Республіки.
Після проголошення незалежності України Конституцію було ухвалено не відразу. Україна жила без головного закону цілих 5 років – це найдовший термін серед пострадянських країн. Понад 300 народних депутатів упродовж доби безперервно працювали над основними положеннями Конституції, яку було прийнято 28 червня 1996 року.
З того часу у дату прийняття головного закону 28 червня щорічно відзначається День Конституції.
Дітям про Конституцію України
https://www.youtube.com/watch?v=6qrNmFnvU3Y
Цього теплого червневого вечора на затишному подвір’ї школи зібралося дуже багато людей: учнів школи, вчителів, батьків і рідних школярів, а також чимало гостей. 23 червня 2023 року для них, цьогорічних випускників, стає часом з якого розпочався відлік їх дорослого життя. До цього на протязі 9 років було все зрозуміле і звичне: і школа, що стала майже рідною домівкою, і друзі-однокласники, і порадники-вчителі, а попереду незвідані далі дорослого, самостійного життя.
І ось феєрично з'являються випускники 2023 року. Їх не впізнати. Вони такі гарні і водночас підкреслено вже дорослі. Радість, гордість і одночасно сум від того, що ї діти вже виросли, що їм належить піти у світ широкий від батьківських порогів, - на обличчях та в очах батьків випускників.
Ну, от і все, скінчилися уроки,
Шкільні дзвінки пішли у небуття.
Ви робите свої найперші кроки
У самостійне і складне життя.
Воно складне, та тим не менш цікаве,
Бо мрія кличе і надія є.
Когось у нім ждуть успіхи і слава,
Когось лиш будні — кожному своє.
Буває, що й спіткнутись доведеться,
Побути на коні і під конем.
Та сильний знов на ноги підведеться
Й не житиме всього одним лиш днем.
А буде йти, карабкатись, творити,
Щоб відчувати всі вітри в лице.
То ж тільки так і треба в світі жити
І нагороду матимеш за це.
У цій борні здобудеш світлу долю.
Для тебе будуть оди і пісні.
Життя — ріка, а не стежина в полі.
Потрібно втриматись на бистрині.
Тому живіть активно, в повну силу,
І хай як важко, але треба йти.
Й виходити із ситуації уміло,
При цьому честь і совість зберегти.
Щасливої дороги у доросле життя!
1. Постер «Тарілка здорового харчування» https://drive.google.com/file/d/1SvHHPge_3uXX7QX0Wv7Q2nZA6q1i5h18/view?usp=share_link
2. Постер «8-10 годин сну заряджає» https://drive.google.com/file/d/1DZ4_Q2xrnF73CIRdru-x9UaEuLxWCl5s/view?usp=share_link
3. Все про здоровий спосіб життя https://docs.google.com/document/d/19FMnbcd3d78C18n0hmiwQ9vhXwHWiE45LA-CqvKI8uU/edit?usp=share_link
4. Постер «Рух - це весело» https://drive.google.com/file/d/1xzdJnDbOJk4rCuJ6yY_RFlhTHKaAd4HM/view?usp=share_link
5. Портал «ЗнаЇмо, коли ми знаємо, що їмо» https://znaimo.gov.ua/
6. Сайт кафедри РПЗСЖ https://rpzsg3.wixsite.com/rpzsg
7. Науково-дослідна лабораторія «Науково-методичні засади створення безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі» https://sites.google.com/view/laboratorybzos1/home
8. Сайт О. Аксьонової «ФК : ЗДОРОВО!» http://surl.li/gyfsd
1 червня у всьому світі відзначають Міжнародний день захисту дітей. Свято засноване в Парижі в 1949 році з ініціативи Міжнародної демократичної федерації жінок, щоб звернути увагу на проблеми, які мають діти. Традиційно на торжество влаштовують ярмарки, розпродажі та розважальні заходи для дітей. Школярі в цей день радіють початку літніх канікул.
На жаль, День захисту дітей 2023 в Україні проходить в умовах повномасштабної війни. Сотні тисяч дітей були змушені тимчасово виїхати з країни, десятки тисяч перечікують повітряні тривоги в укриттях, тисячі живуть в зоні бойових дій. Війна торкнулася життя кожного маленького українця. Тому в це свято дорослим особливо важливо підтримати дітей і показати, що ми завжди поруч.
Світ барвистий, веселковий
Різно-різно кольоровий,
Мов народжений красою,
Наче скроплений росою,
В чистих барвах, як обнова, -
Вся планета кольорова.
І на цій планеті діти
В мирі й дружбі хочуть жити
Ось і розпочались літні канікули. Не буде домашніх завдань. З’явиться багато вільного часу. Кожен планує по-різному провести літній відпочинок. Екскурсії, розваги, веселі і радісні друзі...
Закликаємо учнів та батьків завжди пам`ятати елементарні правила безпеки під час канікул, щоб приємний відпочинок не був зіпсований.
Шановні батьки!
Пам'ятайте, що літні канікули для дітей - це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Звертаємо увагу на організацію відпочинку Вашої дитини під час канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги своїй дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сина (доньки) за межами дому у вечірній час.
Гарного вам відпочинку!
Дорогі учні!
Шановні вчителі та батьки!
Щиро вітаю Вас зі святом Останнього дзвоника – святом прощання зі школою!
Для багатьох школярів він сповіщає про чудовий відпочинок на канікулах, сповнений яскравих вражень. Тож бажаю Вам гарно відпочити, набратися духовних і фізичних сил перед початком нового етапу навчання.
Для вас, випускники, цей дзвоник справді є останній. Залишаються позаду ваші шкільні роки – найбільш безтурботна та щаслива пора життя, сповнена мрій та сміливих планів.
Ви вирушаєте у самостійне доросле життя. Бажаю щоб цей шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками. Вірю, що Ви реалізуєте власні здібності, таланти, побудуєте власну успішну долю, будете гідними творцями свого життя і справжніми патріотами своєї країни! Бажаю вам впевненості у власних силах, невичерпного завзяття та здійснення всіх ваших мрій.
Глибоко вдячна педагогам і батькам! Ви вклали у своїх вихованців і душу, і серце, і знання! Своєю любов'ю та невтомною працею допомагали пізнавати світ, прищеплювали найвищі моральні цінності.
Щастя всім, добра, міцного здоров’я та успіхів!
Анжела Остапенко
Всесвітній день вишиванки — це неофіційне, але дуже важливе для українського народу свято. Воно відзначається щороку в третій четвер травня. У 2023 році дата святкування випадає на 18 травня.
День вишиванки спонукає до єдності і культурного відродження українського народу. Ідею відзначати це свято запропонувала у 2006 році студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Тоді акція отримала назву "Всесвітній день вишиванки", і її підтримали студенти та викладачі ВНЗ. Відтоді традиція відзначати День вишиванки поширилася по всій Україні та навіть за її межами.
Цей день покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Святкування в Україні включає різноманітні заходи: вуличні фестивалі, паради, концерти, виставки вишивок. У цей день люди демонструють свої вишиванки, виражають свою творчість та вдячність за красу українського мистецтва. В умовах воєнного стану в Україні не можна проводити марші чи інші масові заходи. Долучитися до свята може будь-хто, одягнувши в цей день вишиванку або інший одяг з українською вишивкою.
Учні, вчителі та батьки Любимівського НВК також долучилися до цього свята. Всі прийняли участь у флешмобі "Одягни вишиванку, Україно моя!" Це свято по- особливому згуртовує та підіймає дух незламності нашого народу в ці важкі часи військової агресії росії до України.
Минув напружений тиждень змагань та випробувань ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької
військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») і залишилося лише дочекатися результатів конкурсу. Всі члени рою працювали дуже старанно, не думаючи про те, що наші суперники сильніші. але саме головне, що наші джури отримали певний досвід. Незалежно від результатів, ми знаємо, що ви НАЙКРАЩІ! Ви наша ГОРДІСТЬ. Ми вами пишаємося.
Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), (далі – Гра), є системною формою позакласної роботи з військово-патріотичного та морально-етичного виховання учнівської молоді, важливим засобом громадянської освіти, формування національно-патріотичної свідомості відповідно до ціннісних орієнтирів та індикаторів ефективності Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2020-2025 роки, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286/2019, спортивно-оздоровчої роботи, прогресивною формою учнівського самоврядування.
Проведення Гри консолідує діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, освітніх закладів і громадських організацій щодо вирішення проблем військово-патріотичного виховання підростаючого покоління.
2 травня стартував ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)
Побажаємо нашому рою "Незламні" показати себе. свої вміння та представити школу на належному рівні.
За підсумками участі учнівської молоді в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу з квітникарства та ландшафтного дизайну " Квітуча Україна" переможцями ( 1 місце) з роботою "Українські мотиви" стала команда учнів Любимівського НВК (керівник Алєєва З.П, учні - Джигір Діана, Джигір Софія, Коваленко Поліна, Фазекош Кароліна). Вітаю нашу команду з Перемогою. Молодці. Так тримати!
26 квітня виповнюється 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.
26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.
Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.
Тривожна ніч. Здригнулася земля.
Невинно вишні чарували цвітом,
А вибух все навколо спопеляв.
Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.
Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх.
Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.
Смертельні хмари сколихнули світ.
Вкриває дим будинки, сквери, трави.
Біда навколо... То горить графіт.
Смертельні ізотопи в хмарах диму
Розносить вітер на поля, міста.
Уран і стронцій (ізотоп незримий),
Посіють на усій планеті жах.
Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили,
І наслідки трагедії сумні.
На все життя хвороб невиліковних...
Захворюваність — рак і діабет..
Забруднені навколишні водойми,
Поля заражені, ліси — це не секрет.
Я вдячна людям тим, що врятували
Усю планету в найскрутніший час.
Ми перед ними всі заборгували.
Скажу сьогодні просто, без прикрас.
Вашій увазі представляються інформаційно- роз'яснювальної матеріали з охорони праці.
Вітаю з цим світлим святом. І в цей недільний день хочеться побажати блага і добра. Нехай на душі буде тепло і спокій, над головою буде мирне небо, а поруч – улюблені та веселі рідні та друзі. Нехай це свято подарує розуміння, гармонію і радість. Бажаю, щоб всі жалі та образи пішли геть, а залишилися тільки любов і щастя.
Пасочки запашної,
Писанки смачної!
Радості й достатку,
Й мир у вашу хатку!
Щоб були красиві,
Щоб були щасливі,
Христос Воскрес!
За тиждень до Великодня християни святкують Вербну неділю.
Вербна неділя — шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Православні християни та греко-католикиу 2023 році відзначають свято 9 квітня .
Католики цього року святкують Вербну неділю 2 квітня.
Вербна неділя: значення та походження свята
У церковному календарі свято називається Вхід Господній у Єрусалим. Вважається, що за день до цього — у Лазареву суботу — Ісус Христос воскресив у Віфанії Лазаря. Завдяки очевидцям про диво швидко стало відомо по усій країні.
Тому, коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди сердечно його вітали, співали пісні та кидали під ноги пальмове гілля і квіти.
Чому свято називається Вербна неділя
У багатьох народів свято відоме як Пальмова неділя — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим.
Однак у Східній Європі, де пальми не ростуть, а навесні розпускається і зацвітає верба, пальмові гілки замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти. Відповідно в українській традиції свято називається Вербна неділя.
Вербна неділя: традиції свята
У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.
Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.
Що не можна робити у Вербну неділю
У Вербну неділю не можна:
прати, прибирати, прасувати, робити ремонт;
вишивати та в'язати;
готувати гарячі страви;
сваритися, ображатися, пліткувати;
влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.
7 квітня в церковному календарі – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Його відносять до одного з дванадцяти великих церковних свят, яке за шануванням серед вірян йде відразу після Великодня. Саме цього дня архангел Михаїл повідомив Діві Марії благу звістку, що вона народить Спасителя людства.
Благовіщення Пресвятої Богородиці — неперехідне свято і щороку святкується в одну і ту саму дату. Тобто рівно за дев'ять місяців перед Різдвом Христовим.
Народні прикмети і традиції на 7 квітня
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:
- дивилися, який сьогодні день: як проведеш Благовіщення, так весь рік і проживеш;
- якщо ніч тепла, то протягом всієї весни буде така погода;
- яке Благовіщення, такий і Великдень;
- якщо вранці туман, то сильно розіллються струмки та річки;
- 7 квітня туман, вітер і іній, буде поганий урожай;
- ще не прилетіла ластівка, значить весна буде холодною;
- сонячний день — до хорошого урожаю.
Загалом наші предки намагалися провести Благовіщення в хорошому настрої і в колі друзів. Також бажано уникати сварок і не лихословити, не обдурювати близьких і не займатися важкою роботою. Цього дня обов'язково йшли до храму, щоб помолитися і отримати благословення від Діви Марії.