Вербна неділя

Вербна неділя є одним з головних християнських свят, яке відзначають рівно за тиждень до Пасхи.
Цей день називають ще Входом Господнім у Єрусалим та Пальмовою неділею. Йдеться про те, як Ісус Христос увійшов у Єрусалим напередодні його надлюдських страждань та смерті на Голгофі. Іудеї вітали його пальмовими гілочками.
Проте в країнах, де пальми не ростуть, їх замінили на вербу. Оскільки це перша рослина, яка розквітає навесні, наші предки вірили, що верба — символ пробудження після зимового сну.

Вербна неділя: традиції свята
У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.
Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.

Що не можна робити у Вербну неділю
У Вербну неділю не можна:
прати, прибирати, прасувати, робити ремонт;
вишивати та в'язати;
готувати гарячі страви;
сваритися, ображатися, пліткувати;
влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.