Головна сторінка

7 квітня в церковному календарі – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Його відносять до одного з дванадцяти великих церковних свят, яке за шануванням серед вірян йде відразу після Великодня. Саме цього дня архангел Михаїл повідомив Діві Марії благу звістку, що вона народить Спасителя людства.
Благовіщення Пресвятої Богородиці — неперехідне свято і щороку святкується в одну і ту саму дату. Тобто рівно за дев'ять місяців перед Різдвом Христовим.

Народні прикмети і традиції на 7 квітня
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

- дивилися, який сьогодні день: як проведеш Благовіщення, так весь рік і проживеш;
- якщо ніч тепла, то протягом всієї весни буде така погода;
- яке Благовіщення, такий і Великдень;
- якщо вранці туман, то сильно розіллються струмки та річки;
- 7 квітня туман, вітер і іній, буде поганий урожай;
- ще не прилетіла ластівка, значить весна буде холодною;
- сонячний день — до хорошого урожаю.

Загалом наші предки намагалися провести Благовіщення в хорошому настрої і в колі друзів. Також бажано уникати сварок і не лихословити, не обдурювати близьких і не займатися важкою роботою. Цього дня обов'язково йшли до храму, щоб помолитися і отримати благословення від Діви Марії.

«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.
7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.

Бажаю Вам бути веселими,
Завжди красивим і успішними,
А головне бути здоровими,
Сильними, загартованими!
І хочеться в день здоров'я,
Щоб кожен почав цінувати
Горло своє і нирки,
Почав себе любити!

Попри воєнний стан в Україні розпочався навчальний рік. І хоча в переважній більшості школярі навчалися онлайн, обов'язковим компонентом навчального процесу є осінні, зимові, весняні та літні канікули. Тому з 22 березня 2023 року до 2 квітня 2023 року в школах Вільнянської міської територіальної громади розпочнуться весняні канікули. Бажаємо здобувачам освіти гарного та продуктивного відпочинку! Обов'язково, дотримуйтесь правил техніки безпеки під час воєнного часу та під час весняних канікул!
1. У зв'язку із військовим станом перебувайте вдома, не гуляйте селом, прогулюйтесь тільки на своєму подвір’ї.
2. Перебувати поза домом у темний час доби ЗАБОРОНЕНО і для дорослих. ДІЄ КОМЕНДАТСЬКА ГОДИНА. Умови комендантської години на Вільнянщині: із 22:00 до 06:00 .
3. НЕ ПІДНІМАЙТЕ НА ВУЛИЦІ НІЯКИХ ПРЕДМЕТІВ (ЧИ ЦЕ ЯКИЙСЬ ТЕЛЕФОН, МАШИНКА, ЧИ БУДЬ ЩО).
4. Намагайтеся якнайменше передувати поза житлом.
5. Необхідно дбати про своє здоров'я; проводити профілактичні заходи проти грипу і застуди.
6. Будьте обережні при контакті з електричними приладами, дотримуватися техніки безпеки при включенні і виключенні телевізора, електричної праски, чайника і т.д.
7. Дотримуйтесь техніки безпеки при користуванні газовими приладами.
8. Дотримуватися часового режиму при перегляді телевізора і роботі на комп'ютері.
9. Бути обережним у поводженні з домашніми тваринами.
10. Забороняється перебувати на вулиці без супроводу дорослих після настання темноти.

У жодному разі:

- Не повідомляйте про свої плани малознайомим людям, не сперечайтеся з ними.
- Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.
- Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі.
- Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.
- Не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.
- Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.
- Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані.
- Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.

Вимоги безпеки життєдіяльності учнів
у разі виникнення надзвичайної або аварійної ситуації

1. Не панікувати, не кричати, не метушитись, чітко й спокійно виконувати команди до­рослих, які перебувають поряд.
2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого пере­бування.
3. У разі, якщо ситуація вийшла з-під контро­лю дорослих, зателефонувати в служби екс­треної допомоги за номерами:
101 — пожежна охорона;

102 — поліція;

103 — швидка медична допомога;

104 — газова служба.

Підведено підсумки Міжрегіонального фестивалю ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив» серед закладів освіти Вільнянської міської ради.
Серед учнів 1-4 класів:
I місце - Шаповалова Аміна, учениця 3 класу Любимівського навчально-виховного комплексу Вільнянської міської ради (керівник Алєєва З.П.),
Серед учнів 9-11 класів:
І місце - Пахоленко Руслан, учень 9 класу Любимівського навчально-виховного комплексу Вільнянської міської ради (керівник Фоменко А.О.)
Вітаємо і бажаємо перемоги на обласному етапі!

Гімн – один з головних символів держави поряд із прапором і гербом.
У вересні 1862 року в київській квартирі, де мешкав уродженець Борисполя 23-річний випускник юридичного факультету Петербурзького університету Павло Чубинський, відбулося зібрання просвітницької організації “Громада”. Під час розмови Павло раптом підвівся і вийшов у сусідню кімнату. За кілька хвилин повернувся з аркушем паперу, на якому був написаний вірш “Ще не вмерла Україна”.
Уперше цей вірш опублікували 1862 році у львівському журналу “Мета”.
Знаний галицький композитор того часу, один з основоположників української композиторської школи, священик Михайло Вербицький написав до нього музику. Твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучав в польському місті Перемишль в 1865 році.
Офіційна музична редакція державного гімну ухвалена Верховною радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено «Законом про Гімн України» дещо згодом – 6 березня 2003 року.
Своє нове дихання і нове життя український гімн, так само як і інші символи нашої держави, здобув під час Революції Гідності, коли сотні тисяч людей співали заповітні слова, наче святу молитву. Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із утілень споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім символом нинішньої України.
Сьогодні український гімн лунає у всьому світі як символ стійкості та боротьби проти російської агресії.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці!

Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України. В цей день урочисті заходи проводяться в кожній школі, кожному населеному пункті України та серед діаспори.
З біографією українського Кобзаря діти починають знайомитися з першого року шкільного життя, а вірші великого поета починають вивчати ще в дитячих садочках. Його творчість, його незламний дух, що проглядається в кожному рядку пронизаної стражданням та прагненням до свободи поезії, з самого дитинства зрощує в кожному українці справжнього громадянина та патріота своєї країни.

За рішенням ООН від 1977 року 8 березня відзначається у світі як Міжнародний жіночий день боротьби за права жінок і міжнародний мир (скорочено International Women’s Day, Міжнародний жіночий день). Зокрема ООН пропонує в цей день вшановувати жінок за їхні досягнення — незалежно від національних, етнічних, мовних, культурних, економічних чи політичних розбіжностей. Це також день підтримки прав жінок та їхньої рівноцінної участі на політичній, економічній та інших суспільних аренах.
Шлях до цієї резолюції ООН розпочався ще на початку ХХ століття, коли в багатьох західних країнах почав набувати розмаху рух на підтримку розширення прав жінок — зокрема їхньої участі у виборах, права на навчання та рівноцінні умови працевлаштування тощо. Найбільш інтенсивним річищем цих змін були відповідні рухи в Північній Америці та Європі, а чимало знакових для жіночого руху подій кілька років поспіль відбувалися в лютому-березні або на початку весни.
Дорогі, милі жінки! Сердечно вітаю Вас з найкрасивішим та найсвітлішим весняним святом - днем 8 Березня! Природа наділила жінок незрівнянною красою та невичерпною енергією, душевною ніжністю та беззавітною відданістю, життєвою мудрістю та дивовижним терпінням. Ви зберігаєте сімейне вогнище, виховуєте дітей, досягаєте успіхів у професійній та громадській діяльності, залишаючись при цьому завжди молодими та прекрасними. Цього весняного дня бажаємо Вам усмішок, чудового святкового настрою, сімейного щастя, благополуччя, здоров'я Вам та Вашим близьким! Будьте завжди привабливими, жіночними та улюбленими!
Сьогодні для кожної українки мир — це найкращий подарунок, із яким не порівняються жодні дорогоцінності й прикраси. Цього вам бажаю від щирого серця....

Підведено підсумки Всеукраїнського мистецького конкурсу «ЖІНОК ОСПІВУЮ КРАСУ», який тривав з з 3 січня по 3 березня, 2023 року. Засновник конкурсу «International Art Center «All Stars» . Учні нашої школи взяли участь у цьому конкурсі.
Вітаємо наших учасників, які гідно представили наш заклад.
Роботи розміщуються: https://www.facebook.com/profile.php?id=100064900956164

А жінка буває на осінь так схожа:
То тиха й привітна, а то непогожа,
То скропить сльозою, то сонцем засвітить,
То прагне зими, то вертається в літо.
А жінка, як осінь, плодами багата:
На ніжність, добро, материнство і свято,
Як вересень тихий, зігріє душею -
Не страшно негоду чекати із нею!
А жінка буває тривожна, як осінь:
То дихає вітром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоїть рани,
Листочком у світ полетить за коханим!
А осінь в природі - незвідане диво,
Так само і жінка: буває вродлива,
Буває примхлива, буває чутлива,
Нехай тільки кожна з них буде щаслива!

Ліна Костенко

24 лютого 2022 року російська федерація здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Так розпочалася ескалація війни, що триває ще з 2014 року.
Від цієї дати минув рік, протягом якого українці показали всьому світу свою сміливість, гідність та незламність. 365 днів українські військові та цивільні пліч-о-пліч протистоять російському загарбнику й стоять на захисті незалежності, державності та національної ідентичності.
Спільними зусиллями ми Переможемо! Боремося за нашу Незалежність, за нашу Свободу!
РІК НЕЗЛАМНОСТІ
Буремний рік. Чорна дата.
Тяжко. Та мусимо згадати.
Вони прийшли мене звільняти,
Прокляті ворожі російські солдати.

Ордою пройшлися по рідній землі.
Безжальні та підлі оті москалі.
Стогне від ран Україна моя.
Спустошені села, міста та поля.

Квітучий Чернігів – одвічну святиню,
Обернути хотіли кати на пустиню.
Та встояло місто. Атаку відбило.
Навалу ворожу хутенько спинило.

Ірпінь і Гостомель орки терзали.
Бучу, мов собаки, вони розривали.
Пекельним вогнем Маріуполь горів.
Харків удари рашистів терпів.

Кременчук, Миколаїв, Вінниця, Львів,
Зазнали погромів руських катів.
Куп'янськ, Запоріжжя, Ізюм, Охтирка…
Від болю їм теж було гірко.

Запеклі бої йдуть на сході країни,
Бахмут, Вугледар - кров та руїни.
У донецьких степах, де цвіла ковила,
Смерть у руках із косою пройшла.

Дніпро, Краматорськ - ракетні удари,
Мить - і життя поховали завали.
Сльози. Відчай. Стогін і крик…
Будьте ви прокляті, орки, повік!

Рашисти, вам в пеклі горіти!
Руки від крові уже не омити.
Україну мою сплюндрували, розбили,
Лиха багато ви нам наробили.

Ми не пробачим ніколи цього,
Неодмінно чекайте скону свого.
Наш народ, як завжди, переможе,
Захисти! Поможи ти нам, Боже!

Солдатам в окопах дай сили!
Матерям всели в душу віру!
Полишить хай серце тривога,
Хай прийде хутчій Перемога!

20 лютого в Україні уже вдев`яте відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.
105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

Наші учні та педагоги також приєдналися до вшанування памяті Героїв Небесної сотні:

1 клас Онлайн урок мужності «Україна – країна нескорених»
2 клас День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Презентація
3 клас Виховна година «Назустріч Свободі»
4 клас Акція «Ангел пам'яті між нами»
5 клас Година спілкування «Чого вчить подвиг Героїв Небесної Сотні»
6 клас Перегляд та обговорення документального фільму «Зима, що нас змінила. Небесна сотня»
7 клас Бесіда «Народ мій завжди є, народ мій завжди буде»
8 клас Урок мужності «Ми діти твої, Україно» Небесна сотня. Герої Майдану
9 клас Онлайн-екскурсія «Місцями Революції Гідності»
ДНЗ Диспут «Хто такий патріот». Складання портрета героя»

Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба. Він є одним із офіційних символів нашої держави, який уособлює в собі український народ, його культуру та звичаї.

Ще з давніх часів Тризуб являється символом нескореності та боротьби українців за свободу.

Він має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

А вже радянська тоталітарна система затаврувала його як «націоналістичний знак». Тому використовувати Тризубу в срср заборонялося, а «винуватців» жорстко карали. Проте, відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб Державним Гербом, наш народ продемонстрував наслідування традицій Української Народної Республіки.

Тому сьогодні Тризуб об’єднує українських патріотів, які захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.

Ми обов’язково переможемо ворога!

Сьогодні Україна відзначає День єднання. Його президент України Володимир Зеленський заснував 16 лютого 2022 року на тлі попереджень про можливу війну.
День єднання - молоде свято. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
Сьогодні в Україні в містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті. Єднаймося всі разом!!! Разом до перемоги!!!

Моя родина – звучить так просто!
Моя родина – звучить так гордо!
Моя родина – це суголосся,
Це честь і мужність мого народу.

Це серце вірне – щосили б’ється,
Як в лоні мами життя дитини.
Моя родина – так мужньо зветься,
Моя родина – це Україна!

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлений Указом Президента України в 2004 році та приурочений до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року. Війну в Афганістані часто називають загарбницькою, хоча для солдатів, які пройшли через неї, це було виконання обов’язку перед державою. У 2014 році тисячі воїнів-афганців одними із перших відправилися добровольцями на український Схід. Вони і сьогодні захищають нашу державу від російського агресора, а деякі віддали життя за Україну.
Учнівський та педагогічний колективи нашого закладу також приєднався до проведення заходів, приурочених цій події
1. Фотовиставка «Афганістан звучить в моїй душі» Педагог організатор Вдовенко М. Г.
2. Книжково-ілюстративна виставка науково-популярної літератури «Сторінками історії. Ми будемо довго памʼятати» Бібліотекар Юревич Н. І.
3. Виховна година "Ціна чужої війни" Класні керівники
4. Інформаційні хвилинки «Події Афганістану на сучасний погляд». Класні керівники 5 – 9 кл.
5. Тематичний урок до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав "Одвічний біль... інтернаціональний обов'язок" Класоводи 1-4 класів

Стрітення Господнє щорічно відзначається 15 лютогоза старим стилем. Цей день відноситься до дводесятих свят, які присвячені Христу і подіям з його життя. Назва свята перекладається як "зустріч", бо в цей день зустрічаються Старий і Новий заповіти. У народі 15 лютого пов'язують із зустріччю зими і весни.
15 лютого відзначається зустріч Христа с людством. У цей день Діва Марія і Йосиф прийшли з немовлям Ісусом в храм, щоб принести Богу подяку за первістка.
В храмі їх зустрів Симеон Богоприємець. Він уособлює людство, тому що він чекав пришестя Христа, і він вже згідно із переданням жив близько 300 років. Він бере немовля на руки та помирає. У немовляті Ісусі Симеон відразу визнав Месію. Праведний Симон вважається свідком Божественного походження Христа.
Цей день для слов'ян символізував прихід весни. На Стрітення проводили ворожіння: виставляли на вулицю тарілку із зерном на ніч і чекали, якщо зранку на зерні буде роса, - буде врожай, якщо зерно буде сухе – то буде поганий врожай.
Святили також воду і свічки. Свічки мали лікувальную силу. Їх використовували у різних обрядах, освячували дім. Святу воду використовують для зняття пристріту і лікування важко хворих.
Сьогодні потрібно пробачити всі образи, повернути борги. Після свята займаються весняними справами - переганяють худобу, білять дерева, готуються до посіву.
У це чарівне свято, коли сувора пані Зима зустрічається з молодою дівчиною на ім'я Весна, щоб передати їй свої права, хочеться побажати всім тільки весняного тепла, душевного добра, сонячних днів і міцного здоров'я. Нехай ваше життя осяває яскраве світло любові, щастя і турботи!

Історія свята
Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його "винуватцем" називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.
Згідно з цією версією, святкування Дня закоханих почалося в Римській імперії у 270 році до нашої ери, за часів царювання Клавдія II (268-270 рр.). Під час ведення війни Клавдій начебто не хотів, щоб солдати вступали в шлюб, бо вважав, що одруження робить їх слабкими та обтяжує сімейним побутом.
Однак священнослужитель, на ім'я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за "антидержавницьку" діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: "Твій Валентин". Згодом такі листи отримали назву "валентинки".

Історія появи Валентинок
У стародавні години закохані зізнавалися у гарячих почуттях словами, піснями та танцями. І лише у XV столітті юнаки та дівчата почали дарувати один одному любовні записки. До речі, одна з таких валентинок досі знаходиться у британському музеї — це гарне освідчення Герцога Орлеанського своїй чарівній та коханій дружині, написане у тюрмі.
Пік популярності любовних послань і зізнань припадає на XVIII століття, тоді валентинки дарували один одному замість квітів та подарунків.
Особливою любов'ю саморобні кольорові листівки користувалися в Англії. Їх красиво підписували віршами, а папір проколювали іголками так, щоб отримати мережива, а після фарбували за допомогою трафаретів і чорнила. Навіть поруч із сучасними та ультрамодними листівками, випущеними у друкарні, старовинні серця виглядають гідно.
А ти знаєш, хто і кому подарував найдорожчу валентинку у світі? Цю валентинку із чистого золота, смарагдів та діамантів створили на замовлення грецького миллиардера Арістотеля Онассіса. Упаковка подарунка була не менш розкішною — Онассіс наказавши завернути валентинку до норкової шуби. Так грецький мільярдер висловив свої почуття до коханої оперної співачки Марії Каллас.
Вартість валентинки становила приблизно $300 000 за цінами 60-х.
Але це не принесло щастя Марії Каллас: коханий залишивши її заради вдови президета Кеннеді. Тож ще раз можна переконатися в тому, що для справжньої «чудодійної» валентинки важливою є щирість почуття, а не її коштовність.
А ось найбільшу валентинку було створено на пішохідному переході у місті Ченду в Китаї. Це освідчення було адресоване всім мешканцям міста, а їх налічувалося 14 мільйонів, крім туристів.

«Код Нації. Українська Сніжниця», що проводиться в рамках Національного Фестивалю «Код Нації» взимку 2022-2023 років. Головна мета конкурсу – створення художніх, декоративно-ужиткових, вокальних, хореографічних, сценічних та інших творчих проектів. Організатор Всеукраїнського конкурсу творчих проектів – ГО «Молодіжна організація «Молоде покоління». Також національними організаторами конкурсу є благодійний фонд «Відсоток Небайдужих», Всеукраїнський молодіжний рух Let’s do it Ukraine, проект «ProМову». Інформаційним партнером заходу є Український державний центр позашкільної освіти.
Конкурс проводився у 16 номінаціях. Три учениці 7 класу взяли участь у конкурсі та гідно представили наш заклад освіти.
Коваленко Поліна представила свою роботу в номінації "Співоча Україна", Джигір Софія спробувала свої сили у номінації "Еко Україна". А Джигір Діана у номінації "Мальовнича Україна" (вікова категорія 10-14 років) зайняла І місце.
До того ж, у рамках волонтерської ініціативи Фестивалю, ВЕСЬ прибуток з Конкурсу був переданий на підтримку ЗСУ.

Дякуємо нашим захисникам за можливість навчатися, відпочивати та розвивати власні таланти! Слава Героям!

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.
У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.
Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти.

29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.

Раніше ми розповідали про День Соборності України 2023 - дату та особливості свята.

Бій під Крутами - історія
У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

22 січня 1918 року на IV універсалі Центральною Радою було проголошено, що Україна стала незалежною державою. Рівно через рік (22 січня 1919 року) було підписано Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Тобто за документом ці дві частини об'єднувалися в одну, щоб створити єдину державу. Назвали його просто "Акт Злуки".
На жаль, довгоочікуваного об'єднання так і не відбулося. Однак ця подія мала надзвичайний вплив на подальшу політичну ситуацію. Так, напередодні річниці 1990 року між Львовов і Києвом було створено "живий ланцюг" з мільйонів людей, які трималися за руки. Ця акція стала підтвердженням єдності та стійкості українського народу. Вона вважається однією з найбільших у світовій історії.

1999 року президент України Леонід Кучма підписав наказ про створення державного свята — Дня Соборності України — 22 січня.

Що таке соборність? Це духовне єднання всіх територій, які історично належали українському народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів. Також соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ як вільну, суверенну, демократичну, правову й соціальну.

Перше офіційне святкування відбулося в місті Хуст (Закарпаття) 1939 року. На той час місто було столицею Карпатської України (автономної одиниці в складі Чехословаччини). Тоді на центральній площі зібралося близько 30 тисяч людей, які тримали в руках синьо-жовті прапори, вшановуючи 20-річчя соборності.
У вересні 1939 року Радянський Союз та Третій Рейх напали на Польщу. До складу УРСР відійшли землі Східної Галичини та Західної Волині (пакт Молотова-Рібентропа). Так відбулося часткове воз'єднання етнічних українців, однак боротьба за справжню незалежність тривала.
30 червня 1941 року у Львові ОУН (Організація українських націоналістів) під проводом Степана Бандери оголосила Акт відновлення Української Держави. Однак поява нової держави на політичній карті світу не входила до планів Адольфа Гітлера, тому через 10 днів після проголошення українські націоналісти були заарештовані, а документ — ліквідовано.
Після закінчення Другої світової війни на українських землях була поновлена радянська влада. Комуністична партія намагалася придушити прояви самостійсності українського народу, тому про події 22 січня 1919 року заборонили згадувати.
Свято почали святкувати щороку. Хоча офіційно воно було створене 1999, але й до цього в багатьох містах України люди виходили на центральні площі і святкували. Традиція створення "живих ланцюгів" почала відроджуватися від 2000 року. А від 2008 таку акцію щорічно проводили в Києві на мості Патона.
З днем Соборності, держава,
Будь багата, щира, жвава.
Хай народ тебе цінує,
Зберігає та шанує!
З величезним святом, люди,
Хай країна добра буде.
Мир панує та завзяття,
Хай цвіте країна, браття!