Головна сторінка

З метою охоплення якомога бiльшої кiлькостi населення для підвищення обiзнаностi з питань мiнної безпеки, пропонуємо подивитись ролик за посиланням

«Міжнародний де́нь за́хисту діте́й» святкується щорічно 1 червня. Був заснований в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

Відповідно до Женевської декларації про права дітей, ухваленої 1924-го року, була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини. Декларація прав дитини була ухвалена 20 листопада 1959 і проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.

У цей день влаштовуються різні розважальні заходи для дітей. Серед їхнього числа: конкурси з подарунками, концерти, всілякі виставкові та пізнавальні заходи.

23 травня відзначається День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників та захисниць нашої країни, які боролися за рідну землю протягом століть та продовжують боротьбу і нині. День Героїв — це день пам'яті всіх українців та українок, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українського народу за волю України .

Від козаків, повстанців, січових стрільців і до наших військових, які нині залізним щитом стоять перед ворогом – українська воєнна традиція єднає покоління борців, подвиги яких надихають нас до боротьби.

Цей день – ще одна нагода вшанувати найсміливіших, найдостойніших та найвірніших синів України, всіх тих, хто віддав за неї найцінніше – власне життя.

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА! Перемоги, миру і процвітання нашій українській державі.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається в третю неділю травня згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року на знак вшанування десятків тисяч людей, розстріляних комуністичним режимом, сотень тисяч кинутих у в’язниці й табори, на заслання чи примусове психіатричне лікування.

Донині неможливо остаточно підрахувати кількість жертв політичних репресій в Україні часів сталінізму. Відомо лише, що десятки тисяч людей було розстріляно, а сотні тисяч пройшли через в'язниці, заслання, табори та приховані психіатричні репресії. Від тотального терору постраждали всі верстви українського населення - від інтелігенції до селянства.

Більшовики одразу після Жовтневого перевороту 1917 року взяли курс на політичний терор. З осені 1918 року він набув статусу офіційної політики радянської влади. В Україні «червоний терор» було розпочато з перших днів вторгнення більшовицьких загонів на початку 1918 року.

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація. Через терор і репресії пройшли усі верстви українського суспільства: від науковців і митців до робітників і селян.

Катування, розстріли невинних без суду і слідства, депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилося в історії. Однак, після вторгнення Росії в Україну ідеологічні спадкоємці тоталітарних режимів у Росії знову принесли ці жахіття на українську землю.

Але, попри величезні втрати, наш народ вистоїть, як вистояв у роки найжорстокіших випробувань і вчергове доведе, що нікому не під силу зламати вільний дух українців. Україна зробила свій вибір, обравши долю незалежної демократичної держави. І сьогодні українці стоять на захисті свого вибору, своєї честі, своєї свободи заради майбутнього, заради минулого.

Ми маємо пам'ятати трагічні сторінки історії. Вічна пам'ять усім жертвам злочинних режимів.

Вічна пам’ять загиблим, честь і слава живим героям!

У 2024 році — 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом у 1944 році. Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Латвія , Литва у 2019 році та Канада у 2022 році визнали депортацію кримських татар, корінного народу України, геноцидом. Триває робота із визнання депортації геноцидом в інших країнах.

Як здійснювався злочин геноциду кримськотатарського народу
18 травня 1944 року радянським тоталітарним режимом:
Депортація кримськотатарського народу — переважно дітей, жінок, літніх людей — радянським тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму. Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання — шлях, який для багатьох став останнім.
Постанова Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 року, підписана особисто Сталіним, завершила процес примусового витіснення корінного народу з власної землі, який розпочався одразу після анексії Криму Російською імперією у 1783 році. На світанку 18 травня, а в деяких населених пунктах напередодні, 17 травня, було розпочато депортацію кримських татар.
Залучений особовий склад відзначився жорстокістю: операція відбувалася із застосуванням насильства. У більшості випадків кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Таким чином, кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині.
Згідно з Постановою, депортація мала бути завершена до 1 червня 1944 року, проте радянський репресивний апарат було вкотре використано для "перевиконання плану”. Радянський режим здійснював депортацію, використовуючи значну кількість репресивних органів — із залученням 23 тисяч солдатів та офіцерів НКВС, 9 тисяч оперативників НКВС і Народного комісаріату державної безпеки, 100 легкових, 250 вантажних автомобілів, 67 ешелонів. Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 ешелонів, які складались з товарних вагонів. 48 400 кримських татар у 17 ешелонах вже були депортовані до Узбекистану. 19 травня було депортовано в товарних вагонах ще 165 515 кримських татар. Зрештою, такі темпи дозволили катам вже 20 травня відзвітуватися у Москву про “очищення” Криму від кримських татар.Тривалість вбивчого шляху депортованих до місць спецпоселень в товарних вагонах тривала в середньому 2-3 тижні. Дорогою, у тісних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000-7900 кримських татар.
Кримських татар, солдатів та офіцерів радянської армії після закінчення Другої світової війни відправляли у місця депортації або трудові табори, у цілому — це майже 9 тис. кримськотатарських солдатів та офіцерів. Варто згадати, що під час Другої світової війни 21 кримський татарин був представлений до нагороди “Герой Радянського Союзу”, деякі — неодноразово. Так, наприклад, звання “Двічі Герой Радянського Союзу” вшанувався кримський татарин, видатний пілот Амет-Хан Султан (серпень 1943 р., червень 1945 р.). 5 кримських татар одержали звання “Герой Радянського Союзу”.

За даними відділу спецпоселень НКВС СРСР, у листопаді 1944 року у вигнанні опинилися 193 865 кримських татар: з них в Узбекистані —151 136, у Марійській АРСР — 8 597, у Казахської РСР — 4 286 осіб. Решта були розподілені “для використання на роботах” до Молотовської, нині Пермської (10 555), Кемеровської (6 743), Горьківської (5 095), Свердловської (3 594), Іванівської (2 800) та Ярославської (1 059) областей РРФСР.
До цього числа не увійшли майже 6 тис. ув’язнених кримських татар до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації. Депортованих представників корінного народу наділили статусом “спецпереселенців”. Це передбачало постійний нагляд репресивних радянських структур, реєстрацію в комендатурах, примусову фізичну працю на виснажливій роботі. За даними НКВС Узбецької РСР, упродовж першого півріччя депортації від хвороб та нелюдських умов перебування померло 16 052 кримських татар (10,6%), у 1945 році — 13 183 (9,8%). Тільки в Узбекистані померло майже 30 000 кримських татар за перші півтора року депортації.

У 1948 році режим проживання у спецпоселеннях став ще більше репресивним. Зокрема, арештом на 5 діб карався виїзд зі спецпоселень, а повторне порушення “режиму перебування” вважалося “втечею з місця заслання”, що призводило до позбавлення волі терміном на 20 років.

Геноцид також унаочнювався діями радянського режиму зі стирання памʼяті щодо кримських татар з історії Кримського півострова: переглядалася кримська історія, впроваджувалися російські імперські наративи про “одвічно російський” Крим, цілеспрямовано та масово поширювалися міфи про “народ-зрадник”. До Криму завозили переселенців з РРФСР, Української РСР, яких цілеспрямовано заселяли в будинки кримських татар. Репресивний радянський режим повністю змінив та спотворив кримську топоніміку, зокрема було замінено на російські назви населених пунктів, вулиць, що мали кримськотатарське походження.

Політика радянського тоталітарного режиму проти кримських татар стала фактичним продовженням традицій Російської імперії з колонізації території Кримського півострова, яка після анексії Криму в XVIII ст. здійснювала виселення кримських татар, обмежувала їхні права та свободи.

Так, до анексії Росією (1783 р.) на території Кримського ханства, кримські татари становили понад 92% населення. Згідно

з матеріалами пʼятої ревізії 1795 р. у Криму проживало 157 319 осіб, з них — 126 000 кримських татар. Протягом XVIII-XIX сторіч

Російська імперія проводила політику постійного тиску на кримських татар, обмежуючи їхні права та релігійні свободи, спалюючи духовні книги, відбираючи землю, ресурси. Значна частина корінного народу була вимушена виїхати за межі Криму. Відбувалося заміщення корінного населення Криму колоністами. Насамкінець, 25 червня 1946 р. Верховний Совєт РСФСР прийняв

Закон, яким затвердив перетворення Кримської АРСР на Кримську область.

Трагічна історія депортації кримськотатарського народу замовчувалася в СРСР протягом десятиріч. Заборонялася мова, культура корінного народу України. Кримські татари були не просто позбавлені батьківщини, але й власного імені, мови, історії, ідентичності.

Після смерті Сталіна кримським татарам так і не повернули

їхні права та не дозволили повернутися на батьківщину. Фактично, заслання тривало. Попри заборону, починаючи з 1967 року, кримські татари робили чисельні спроби оселитися на власній землі, в Криму. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним з найефективніших та найяскравіших протестних рухів в СРСР. Але справді, масове повернення, репатріація, розпочалися після 1987 року. Тільки після розпаду СРСР, у незалежній Україні, ми можемо вшанувати пам`ять жертв геноциду та говорити правду про злочини проти людяності.

Сьогодні в Україні відзначають День вишиванки. Це свято сприяє єднанню та культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.
2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив'язана до державного або церковного свята.

Особливе значення День вишиванки має саме 2023 року - тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 16 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ.

День вишиванки — подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.
Тож нехай День вишиванки об'єднає українців по всьому світу, а мудрість і сила тисячолітньої традиції дає нам натхнення та сили здобути перемогу.

Нехай День вишиванки принесе вам багато радості, посмішок та відчуття єдності з усіма українцями. Вшануймо наші національні традиції та культуру, проявляючи свою любов до вишиванки. У День вишиванки хочу побажати миру і злагоди в ваших будинках і серцях. Нехай ваш патріотизм допомагає захищати Україну та робити її цілісної, успішною. Пам'ятайте, що ми – Українці й зможемо все!

Вишиваємо Перемогу.

Кожен на своєму місці. Щодня.

Велики та малими кроками.

З вірою, надією та любов’ю.

З Днем вишиванки, українці!

Для кожного з нас щаслива, міцна і дружня родина – це найбільша цінність, адже саме вона є надійною фортецею, де ми відчуваємо захист і душевний спокій. І зараз ми особливо розуміємо, що немає у світі більшого щастя, як бути поруч з нашими рідними.
Українська Родина – це не тільки рідні та родичі. Це і наша громада, держава, вся українська нація.
Війна розділила мільйони українських родин та розкидала найдорожчих людей по всіх куточках світу!
Незважаючи на це, всі українці, де б вони не були, вірять в нашу Незламність й в те, що найближчим часом всі ми зберемося в родинному колі святкувати Перемогу!
Хай, як найскоріше настане жадана Перемога України та над нашими головами засяє ясне сонечко на мирному небі! Хай кожна родина буде в безпеці! Перемоги - нашій великій родині-Україні!

Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Таким чином ми приєднуємося до європейської традиції розуміння цієї дати. Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над злом нацизму, нагадування про світову катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними.

У той час, коли російська пропаганда активно культивує міфи про Другу світову війну й використовує свою нібито «виключну роль» у ній як індульгенцію на вчинення масових злочинів в Україні, ми згадуємо, якою дорогою ціною далась перемога в 1945 році. Ми вшановуємо кожного, хто боровся з нацизмом, а також мирних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації, дітей війни, примусових робітників.

Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, який охопив значну частину планети і тривав шість років. Перемога над нацизмом була здобута завдяки неймовірній концентрації всіх сил, взаємодопомозі, консолідації та мобілізації суспільства, солідарності народів і повного перелаштування економічного, політичного й соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Ця історія добре ілюструє, в який спосіб спільноти досягають важливих перемог.

Сьогодні українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливішої, світової системи безпеки. Умовою для цього є перемога над росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії російського імперіалізму проти будь-кого на планеті. Нині в умовах агресії єдиний шлях відновлення – перемогти загарбника.

Великдень - це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн. Дата свята щороку змінюється, але воно завжди випадає на неділю та відзначається навесні. Присвячено торжество чудовому воскресінню Ісуса через три дні після мученицької смерті. Великдень однаково люблять дорослі та діти, а в українців до нього приурочено багато давніх народних традицій.
Великдень вважається одним із найдавніших християнських свят. Цього дня віруючі згадують про чудове воскресіння Ісуса Христа. Згідно з Біблією, Ісус прийняв мученицьку смерть на хресті, спокутувавши гріхи всього людства. Після смерті він зійшов у пекло і звільнив старозаповітних мучеників, а потім воскрес.

Воскресіння Ісуса вважається найрадіснішою подією в історії і відзначається не тільки на Великдень, а й в кожну неділю. Свято символізує перемогу життя над смертю, святості – над гріхом.

Традиції та заборони на Великдень
Українці дуже люблять Воскресіння Христове та відзначають його з великим розмахом, а українські великодні традиції існують багато століть.

Підготовка до Великодня починається заздалегідь, ще під час посту. До великого свята господарі прибирають у будинку, миють вікна, перуть постільну білизну. Власники худоби та птиці заздалегідь заготовляють м'ясо. До Воскресіння намагаються закінчити всю роботу, оскільки у свято працювати забороняється.

Традиційне меню на Великдень включає м'ясні страви (ковбаса, голубці, холодець), рибу, варені варені яйця. На десерт випікають паски двох видів - здобні та сирні. Усі страви готують заздалегідь, але їдять лише у свято.
У ранок Великодня українці відвідують богослужіння. До храму приносять кошики з продуктами, крашанками та пасками. Освячену їжу ставлять на стіл та запрошують усю родину.

Заборони на Великдень такі ж, як і на будь-яке інше велике церковне свято. У Воскресіння Христове не можна:

займатися важкою фізичною працею;
лаятися, ображати інших людей, заздрити і бажати зла;
засуджувати людей за спиною і розкривати їхні таємниці;
займатися ворожінням, ритуалами і обрядами;
викидати освячені продукти у відро для сміття;
відмовляти в допомозі.
Також в перший тиждень після Великодня священнослужителі не рекомендують одружуватися і вінчатися.

15 квітня агітбригада "Екопатруль" нашої гімназії приняла участь у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Земля – наш спільний дім». Злагоджена робота команди у складі 5 учнів:
Мальцев Денис (8 клас) - капітан
Коваленко Поліна (8 клас)
Джигір Діана (8 клас)
Джигір Софія (8 клас)
Шаповалова Аміна (4 клас) привела нас до омріяної перемоги.
Молодці! Так тримати! Ми вами пишаємося!

Вербна неділя є одним з головних християнських свят, яке відзначають рівно за тиждень до Пасхи.
Цей день називають ще Входом Господнім у Єрусалим та Пальмовою неділею. Йдеться про те, як Ісус Христос увійшов у Єрусалим напередодні його надлюдських страждань та смерті на Голгофі. Іудеї вітали його пальмовими гілочками.
Проте в країнах, де пальми не ростуть, їх замінили на вербу. Оскільки це перша рослина, яка розквітає навесні, наші предки вірили, що верба — символ пробудження після зимового сну.

Вербна неділя: традиції свята
У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.
Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.

Що не можна робити у Вербну неділю
У Вербну неділю не можна:
прати, прибирати, прасувати, робити ремонт;
вишивати та в'язати;
готувати гарячі страви;
сваритися, ображатися, пліткувати;
влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.

26 квітня - День пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, однієї з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.

26 квітня 2024 року відзначаються 38-мі роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. Відтоді в цю дату в Україні щорічно вшановують усіх людей, хто загинув або постраждав від цієї катастрофи, а також ліквідаторів наслідків аварії.

Нагадаємо, що під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня 2022 року.

Аварія на Чорнобильській АЕС - історія трагедії
26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею у дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезну кількість радіоактивних речовин було викинуто в атмосферу.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників і працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів було евакуйовано після аварії.

Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.

Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії
Аварія на Чорнобильській АЕС спричиняла катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

Точну кількість жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей помирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померли в перші дні та тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

9 березня в Україні відзначатимуть 210-ту річницю від дня народження нашого славетного поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка.
Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові.
Вся творчість Тараса Шевченка пронизана гарячою любов’ю до рідного краю.
Його думи та полум’яне слово відображали прагнення трудового люду до кращої долі. Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя.
Тому навіть через віки прибуває джерело людської шани та поваги до нього.
Поезія Тараса Шевченка, незважаючи на численні заборони, стала нетлінною і важливою частиною духовної єдності українського народу.
Тож нехай святе поетове слово об’єднає всіх українців, незалежно від їх поглядів і переконань, задля щасливого мирного майбутнього України!

Дорогі жінки та юні дівчатка! Вітаю вас з 8 березня! У Міжнародний жіночий день від душі бажаю вам легкості, бадьорості, тепла, усмішок і прекрасного настрою. Нехай сьогодні ласкаве весняне сонечко, зігріє своїми ніжними променями. Прекрасні і запашні квіти зачарують своїм чарівним ароматом. Кожен день буде таким, як цей: наповнений посмішками, захопленням, любов'ю, турботою і радістю. Будьте щасливі, відчуваючи себе жінками, принцесами, королевами. Нехай збудуться всі бажання, в сім'ях будуть щастя, а в Україні - мир!

Вітаю учасників Міжнародного конкурсу «PERSPEKTIVA PLUS»
Вокальний конкурс, номінація «Вокальний марафон» – Коваленко Поліна, пісня «Українські дівчата» І місце
Конкурс знавців іноземної мови «Поліглот» , номінація «Малюнки з підписом на іноземній мові»
Гапоненко Назар – 2 місце
Колєснік Варвара – 2 місце
Рибалка Івіліна – 2 місце
Конкурсу читців «Натхнення»
Літературне читання
Джигір Діана монолог Мавки «Лісова пісня» Леся Українка – ІІ місце
Шаповалова Аміна «Як дитиною бувало…» Леся Українка – І місце
Дувакін Владислав «Мамо, іде вже зима» Леся Українка – лауреат конкурсу

16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою - у матеріалі.

День єднання - історія дати
Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.

День єднання України 2024 - традиції та заходи
День єднання - молоде свято, цього року ми святкуємо його лише втретє. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
16 лютого в українських містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати донатом тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті.

Щороку 15 лютого в Україні вшановують світлу пам’ять учасників бойових дій на території інших держав. Цей день започатковано Указом Президента України в 2004 році. Учасники освітнього процесу Любимівської гімназії провели ряд зхаходів до цієї дати, а саме:
1. Виховний захід «Час і досі не загоїв рани» 5-6 Фоменко Г.О., Діденко С.О.
2. Виставка фотоматеріалів та тематичної літератури у шкільній бібліотеці на тему «Збереження історичної пам’яті нашого народу – святий обов’язок молодого покоління України» Бібліотекар
3. Презентація «Вшанування учасників бойових дій на території інших держав» 1-4 Балаба Г.М., Куксова О.В.
4. Виховна година до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав «Одвічний біль... інтернаціональний обов’язок» 7-9 Черненко В.М.
5. Хвилина мовчання – вшанування пам’яті про тих ветеранів, хто віддав своє життя за Україну у війні, що триває з 2014 року 1-9 Алєєва З.П.

Цього дня ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в інших державах, схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, які виконували бойові накази Батьківщини, як поза її межами, так і на території України.

Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим Героям!

Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його "винуватцем" називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.

Згідно з цією версією, святкування Дня закоханих почалося в Римській імперії у 270 році до нашої ери, за часів царювання Клавдія II (268-270 рр.). Під час ведення війни Клавдій начебто не хотів, щоб солдати вступали в шлюб, бо вважав, що одруження робить їх слабкими та обтяжує сімейним побутом.

Однак священнослужитель, на ім'я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за "антидержавницьку" діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: "Твій Валентин". Згодом такі листи отримали назву "валентинки".

У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті Святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських "люперкаліїв", яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.
ТОП-5 цікавих фактів
14 лютого співпадає з низкою інших свят та знаменних дат.
Так, у цей день святкують Міжнародний день дарування книг і День комп'ютерника (в цей день в 1946 році був продемонстрований перший електронний комп'ютер ENIAC I), а також день заснування YouTube (сервіс був засновний 14 лютого 2005 року трьома працівниками американської компанії PayPal: Чадом Герлі, Стівеном Чені та Джаведом Карімом – ред.).
А в Німеччині 14 лютого святкують День душевного здоров'я.
В американському штаті Небраска є місто Валентин. Багато хто вважає, що місто назвали з нагоди першого потяга, який прибув сюди саме 14 лютого. Насправді ж місто має назву Едварда Кімбл Валентайна, політика-республіканця Небраски (1 червня 1843 - 11 квітня 1916 рр.).

Символом Дня закоханих є червоні троянди. За легендою, богиня кохання Афродіта, поспішаючи до коханого, стала на кущ білих троянд, поранила ногу і її божественна кров пофарбувала їх в червоний колір. З того часу червоні троянди є символом кохання та пристрасті. За приблизними підрахунками, щороку у переддень свята та 14 лютого у світі продається приблизно 50 мільйонів троянд.
У День Святого Валентина у 2009 році у столиці Мексики був побитий рекорд за кількістю пар, які одночасно цілувалися. У заході взяли участь майже 40 тисяч закоханих.

День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.
Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.
Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.
Учасники освітнього процесу Любимівської гімназії також приєдналися до проведення Тижня Безпечного Інтернету
ЗАХОДИ
щодо проведення Тижня безпечного Інтернету

№ Захід Термін проведення Клас Відповідальні
1 Урок-казка «Золоті правила безпеки» 08.02.2024 2-4 класи Євламп'єва Н.М.
2 Перегляд та обговорення фільмів про вплив соцмереж на розвиток суспільства 06.02.2024 8-9 класи Євламп'єва Н.М.
3 Вижити в Інтернеті – місія (не) здійсненна інтелектуальна гра http://game.cedem.org.ua/ 5-7 клас Євламп'єва Н.М.
4 Урок – практикум «Зворотній бік Інтернету» 09.02.2021 6 клас Євламп'єва Н.М.
5 Диспут з учнями “Чи безпечний Інтернет” 05.02.-09.02.2024 7 клас Євламп'єва Н.М.
6 Випуск інформаційних буклетів «Мережа як стиль життя» До 09.02.2024 9 клас Євламп'єва Н.М.
7 Урок-дослідження "Моя Інтернетбезпека" 06.02.2024 5 клас Євламп'єва Н.М.
8 Звітування про проведення Дня “Безпеки дітей в Інтернеті” на сторінках шкільного сайту Протягом тижня Алєєва З.П., Євламп'єва Н.М.

У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей.
Про трагічні події 1918 року створені сотні полум’яних патріотичних рядків. Поет Павло Тичина закарбував їх на скрижалях народної пам’яті. Книга Тичина П.Г. Золотий гомін .- К.: Криниця, 2008.- 608 с. вміщує вірш «Пам’яті тридцяти»: «На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українських, славних, молодих…»
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі... Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це - символ нескореного духу української нації - жити у вільній країні!