
Головна сторінка
Внаслідок війни майже третина України замінована або забруднена рештками техніки та зброї. Особливо небезпечно в прифронтових районах і в деокупованих населених пунктах, куди українські родини повертаються з вимушеної евакуації.
Чи всі українські діти знають, як діяти, коли знайшов міну? Адже окупанти, утікаючи, часто використовують для пасток різні побутові предмети, зокрема, іграшки.
У новому відео (https://youtu.be/698AISIpi0Y) від Dovidka.info та МінРеінтеграції на YouТube-каналі SPRAVDI пояснюємо дітям, що обачність нині на першому місці. А також розповідаємо основні правила поведінки з вибуховими предметами. Покажіть це відео вашим дітям та порадьте ознайомитись. Це може врятувати життя.
Батьки мають розповідати про міни дітям, аби їх уберегти. Ваші діти мають знати, як виглядають міни-пастки, міни-розтяжки та інші їх види. І знати, як діяти, коли знайшов міну.
28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг. Таким чином, ми бачимо, що саме синьо-жовтий колір прапора має всі ознаки українського національного символу.
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту із 2005 року, коли була ухвалено відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН. У ній стверджувалося, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Україна приєдналася до цього документа у 2012 році і разом зі всім світом почала відзначати пам’ять про цю сумну подію.
Ми поділяємо біль за жертвами цієї жахливої трагедії минулого століття, яка не оминула й українські землі. Після двох Голодоморів 1921-1923 та 1932-1933 рр., Голокост став наступним у часі актом геноциду.
Це була не просто трагедія, це був цілеспрямований злочин – проти єврейського народу, ромів – проти мирних людей, проти людяності, проти життя…
Нацистський смерч понад три роки душив Україну. Вбивства євреїв розпочалися восени 1941 року, спочатку в центральній, а потім і в Західній Україні. Спалено сотні сіл, знищено понад шість мільйонів мирних жителів. Серед них — півтора мільйона єврейських жінок, дітей і немічних старих. Із теренів України зметено цілі містечка – зі своєрідною культурою, святими книгами, молитовною силою.
Страшним символом Голокосту стала трагедія у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 p.)
Учасники освітньоо процесу Любимівської гімназії віздначають День Соборності України.
ЗАХОДИ
щодо відзначення Дня Соборності України та 105-тої річниці від підписання Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки
1. Флешмоб до Дня Соборності «Стрічка Єдності» 2,4,5, 6,8,9 Класні керівники
2. Інсценізація «І обнялися береги одного, вічного народу!...» 2,8 АЛЄЄВА З.П.
3. Виховна година «Наша країна – єдина держава» 9 ЛЯШЕНКО Г. В.
4. Виховна година «Єдина країна-єдиний народ» 8 ФОМЕНКО С. З.
5. Історичний квест до дня Соборності України. 7 ЧЕРНЕНКО В. М.
6. Година спілкування «Соборність України: сторінками історії»
АЛЄЄВА З.П.
7. Всеукраїнський конкурс до Дня Соборності України (сайт «На урок») 4,5 ФОМЕНКО Г. О.
АЛЄЄВА З. П.
8. Виховна година на тему «Соборність України: від ідеї до сьогодення» 5 ФОМЕНКО Г. О.
9. Конкурс малюнків «Україна єдина» 1,3 БАЛАБА Г. М.
БАБЕНКО О. Є.
10. Перегляд та обговорення документального фільму:
«Акт Злуки. Історичні передумови» 7 ЧЕРНЕНКО В. М.
11. Відеоогляд інтерактивної презентації до Дня Соборності України 3 БАБЕНКО О. Є.
12. Вірш-привітання «Моя Соборна Україна» від Есаулової Кароліни 2 КУКСОВА О. В.
13. Тест-гра-розвага до Дня Соборності України. 1 БАЛАБА Г. М.
14. Акція «Долоньки єднання» 1 БАЛАБА Г. М.
15. Виставка в бібліотеці «Схід і Захід разом» Бібліотекар
Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
10 цікавих фактів про День Соборності України
1. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, які були в складі різних держав. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний» договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
2. Концепцію політичної соборності України сформулювали наприкінці XIX століття. У Львові 23-річний студент-галичанин Юліан Бачинський, у Харкові 27-річний юрист-східняк Микола Міхновський. У 1895 році у праці «Україна irredenta» Юліан написав, що прапором української буржуазії є «вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» у 1900 році зазначив: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».
3. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник, підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився, затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й досі лишається загадкою.
4. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати, кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом, який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької армії.
5. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки. Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт був підписаний.
6. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначали. Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році в столиці Карпатської України місті Хуст. На той час ці землі перебували у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.
7. У сучасній Україні на державному рівні вперше відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році указом президента Віктора Януковича День соборності 22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже у 2014 році після його втечі.
8. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг. Історія починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. Цю традицію продовжують українці й донині. До української акції приєднуються люди в інших країнах.
9. Національний банк України у межах серії «Відродження української державності» ввів в обіг пам’ятну монету номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук.
10. Цього дня по всьому світу, де існують організовані об’єднання українців, проходять молебні за Українську державу.
Оприлюднено результати V щорічного Всеукраїнського пізнавального конкурсу "Я - Людина!"
Вітаємо наших учасників з гарними результатами. Бажаємо підкорення нових вершин і не зупинятися на досягнутому.
Сертифікати можна переглянути у фотоальбомі.
Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами.
“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.
Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.
За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.
26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.
Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.
У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.
18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.
Вічна пам'ять, вічна слава і честь захисникам України!
Порядок дій керівників та працівників при виникненні надзвичайних ситуацій, які характерні для конкретного об’єкта освіти, а також при несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях
Порядок дій персоналу навчального закладу щодо дії при пожежі
Кожний працівник закладу освіти при виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару, підвищення температури і т.п.) повинен:
— негайно повідомити про це за телефоном 101, 102 в пожежно-рятувальну службу (при цьому необхідно назвати адресу об’єкту, місце виникнення пожежі, а також повідомити своє прізвище);
• вжити по можливості заходи по евакуації людей, гасінню пожежі і збереженню матеріальних цінностей.
Особи, які в установленому порядку призначені відповідальними за забезпечення пожежної безпеки, після прибуття до місця пожежі повинні:
1. Повідомити про виникнення пожежі за телефоном 101,102 в пожежно-рятувальну службу.
2. Здійснити оповіщення людей про пожежу.
3. Поставити до відома керівництво і чергові служби об’єкту, ланку пожежогасіння, добровільну пожежну дружину.
4. У разі загрози життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього наявні сили і засоби.
5. Видалити за межі небезпечної зони всіх учасників навчально-виховного процесу, що не беруть участь в гасінні пожежі.
6. Забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.
7. Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.
8. Організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби надати допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі і у війти в склад штабу пожежогасіння.
Пам’ятка щодо першочергових дій у разі виявлення вибухових пристроїв
Для керівництва
1. Керівнику об’єкта при одержанні інформації про виявлення підозрілого предмета на території об’єкта необхідно негайно повідомити про це чергові частини правоохоронних органів за телефонами:
— чергового УСБУ в Запорізькій області – ___________ ;
— чергового ГУМВСУ в Запорізькій області – ____________ або 102.
2. Шляхом опитування заявника та очевидців з’ясувати:
— час виявлення підозрілого предмета;
— точне визначення його місце перебування;
— відомості про особу, яка залишила підозрілий предмет (чоловік, жінка, вік, прикмети, одяг, хода тощо).
3. Зафіксувати установчі дані осіб, які виявили підозрілу знахідку та забезпечити їхню присутність на момент прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів.
4. Дати вказівку (й обов’язково проконтролювати її виконання) не наближатися, не торкатися, не розкривати, не перевертати підозрілу знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском, не користуватися радіо та електроапаратурою, переговорними пристроями поблизу підозрілої знахідки.
5. Дати вказівку на тимчасову зупинку роботи об’єкта або його окремих структурних підрозділів. Організувати евакуацію персоналу об’єкта, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета.
6. Дати вказівку співробітникам охорони, служби безпеки – по можливості зробити фото підозрілої знахідки — оточити місце розташування підозрілого предмета і відійти на безпечну відстань від нього.
7. При необхідності організувати відключення побутових і виробничих комунікацій – газу, води й електрики.
8. Якщо з виявленим предметом з ознаками вибухового пристрою відбувалися будь-які дії до прибуття представників правоохоронних органів, необхідно дочекатися появи фахівців – вибухотехніків і обов’язково повідомити їх про здійснення маніпуляцій з підозрілою знахідкою.
9. Не знижуючи охорони об’єкта, забезпечити можливість безперешкодного проходу або проїзду до підозрілого предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи.
10. Надати можливість і умови співробітникам оперативно-слідчої групи поспілкуватися з заявником та очевидцями, які підходили до підозрілого предмета.
11. Оперативно й точно виконувати всі вказівки та рекомендації фахівця-вибухотехніка і старшого представника від правоохоронних органів.
12. Підсилити контроль за роботою особового складу охорони по всьому об’єкту, бо можливі терористичні прояви або аналогічного, або іншого роду в будь-яких місцях на території об’єкта.
Дії у разі терористичного акту
Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:
• не торкайте у вагоні поїзда, під’їзді або на вулиці нічийні пакети (сумки), не підпускайте до них інших. Повідомите про знахідку співробітника поліції;
• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримаєтеся від різких рухів, лементу й стогонів;
• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
• використайте будь-яку можливість для порятунку;
• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.
Дії під час перестрілки:
• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.
Дії у випадку захоплення літака (автобуса):
• якщо Ви виявилися в захопленому літаку (автобусі), не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, читайте, розгадуйте кросворди;
• зніміть ювелірні прикраси;
• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
• не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
• жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги;
• якщо представники влади почнуть спробу штурму – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
• після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.
Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:
• подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву керівнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив і прийме необхідні міри.
Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
Необхідно:
• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
• знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільного захисту (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
• уникати місць скупчення людей;
• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного захисту, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.
Не рекомендується:
• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
• спостерігати за ходом бойових дій;
• стояти чи перебігати під обстрілом;
• конфліктувати з озброєними людьми;
• носити армійську форму або камуфльований одяг;
• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
1. перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
2. збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
3. намагатися розряджати і розбирати;
4. виготовляти різні предмети;
5. використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
6. приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».
Водохреще означає хрещення Ісуса Христа, яке відбулося в річці Йордан. Ця подія вважається однією з найважливіших в церковній традиції. Існує чимало обрядів, які завжди проводять цього дня. Так, наприклад, священники занурюють у воду хрест, освячуючи її. Вважається, що після такого ритуалу вода стає святою і отримує особливу духовну силу.
Згідно з церковними переказами, коли Ісус Христос досягнув 30-літнього віку, він прийшов до річки Йордан, де його охрестив Іван Хреститель. Це було важливою подією в житті Сина Божого, адже після хрещення відчинилися небеса і над Ісусом схилився Дух Господній у вигляді білого голуба. Тоді з неба зазвучав голос, який промовив: "Це Син Мій Улюблений, в Ньому Моє задоволення".
Для християн хрещення Ісуса Христа має величезне значення, адже після нього почалася публічна служба Сина Божого. Саме тому для вірян Водохреще завжди було особливим святом.
Особливе значення цього дня має вода. Її освячують, а потім набирають у ємності та зберігають протягом року. Вважається, що ця вода має цілющі властивості і допомагає вилікувати від багатьох хвороб.
Вітаю з Хрещенням Господнім! Нехай Дух Святий оберігає вас й благословить на добрі справи, а краплинки кришталевої освяченої води, зміцнять віру, надію любов, і, дадуть упевненості в завтрашньому дні!
Новий рік - одне з найулюбленіших свят в українців, на яке заведено загадувати бажання. У новорічну ніч прийнято загадувати бажання, і ми впевнені, що всі українці в цю дату побажають одного і того ж - перемоги України і благополуччя наших воїнів.
З роком Новим я вас, любі, вітаю,
Від щирого серця добра вам бажаю!
Хай буде достатку та щастя багато,
Хай сповниться миром й добробутом хата,
Нехай в новім році усе в вас вдаєтся,
І радість барвінком довкола вас в’ється!
Миру та спокою, ласки, любові,
Кожного дня щоб були ви здорові!
З Новим роком Дракона, моя люба освітянська родино! Бажаю вам миттєвої радості, тепла в душі та впевненості, що кожен момент – це чарівний подарунок!
ПАМ’ЯТКА
для учнів та батьків на період
зимових канікул в умовах воєнного стану
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Зимові канікули у Любимівській гімназії триватимуть з 28.12.2023 по 07.01.2024 р.
1. Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються. Контролюйте час перебування дитини із смартфоном у режимі онлайн. Контролюйте й своє онлайн-життя у мережі, показуйте позитивний приклад для дітей та дотримуйтесь УСІ правил цифрового етикету. Перевіряйте, які сайти, соціальні мережі, програми доступні до користування вашою дитиною, переглядайте історії пошуків та зверніть увагу на кількість аккаунтів наявних у гаджеті Вашої дитини. Все це заради її ж власної безпеки та Вашого спокою!
2. Відпускаючи дитину на прогулянку, нагадайте їй, що війна триває, нагадайте про правила дорожнього руху, про правила поведінки в громадських місцях, а також про правила безпечного спілкування з однолітками та незнайомими людьми.
3. Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.
4. Не допускайте, щоб Ваші діти були учасниками злочину, зловживали алкоголем, цигарками та іншими шкідливими для здоров’я речовинами.
5. Слідкуйте, де гуляють ваші діти. Нагадайте про небезпеку перебування біля старих та аварійних будівель, підвалів. Статистика зниклих безвісти дітей та дорослих у період війни, на жаль, не зменшилась.
6. Не дозволяйте відходити далеко від будинку, особливо за межі села.
7. Забороніть ходити на водойми кататися на кризі!!! Це небезпечно! А інколи і востаннє.
8. Не забувайте про заходи безпеки в умовах епідемії грипу та застуди та про правила особистої гігієни.
УЧЕНЬ! Передбачай-уникай-дій!!!
1. Постійно дотримуйся правил дорожнього руху, ОСОБЛИВО ВЗИМКУ! Ніколи не порушуй їх, це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Не влаштовуй ігри на проїжджій частині вулиці. Потурбуйся, щоб в умовах поганої видимості, ваш одяг/взуття/аксесуари були оснащенні світловідбивачами.
2. В умовах воєнного стану, якщо вас відпустили батьки погуляти не далеко біля дому, то не затримуйся до темряви на вулиці! Під час прогулянок ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ гуляти за межами села та далеко відходити від своїх домівок.
3. Не чіпай безпритульних/чужих/диких тварин. Спілкування з ними може призводити до нещасних випадків.
4. Контролюйте своє життя “онлайн”!!! Не виставляйте на своїх сторінках незрозумілі фото, які б привертали зайву негативну увагу; додавайте “у друзі” лише перевірених людей, яких ви точно знаєте в реальному житті; в умовах воєнного стану НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ в онлайн-середовищі: фотографувати стратегічні/цивільні об’єкти та опубліковувати їх у мережі, фотографувати та знімати на відео рух військової техніки, військових і опубліковувати їх у мережі; розповідати по телефону в месенджерах “де прилетіло”, “куди прилетіло”, розміщення та локації військових.
5. ЗНАЙ, що булінг та кібербулінг — це насилля, яке карається Законом України!
6. Не грайся з вогнем у приміщенні та на природі, обережно поводься із легкозаймистими предметами/речовинами. Будь обережний з газом та газовою плитою!
7. Будь обережним під час користування обігрівачами. Не залишай їх без нагляду, тримай подалі від меблів (1м), не використовуй не справні та не суши на них речі!
8. Будь обережний з електроприладами. Не торкайся оголених проводів, не користуйся пошкодженими розетками та не експлуатуй несправні електроприлади. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі електропобутові прилади були відключені.
9. Особливо будь обережним, коли вимикають світло! Не залишай без нагляду увімкнені електроприлади, новорічну іллюмінацію!!! Коли раптом зникло світло — повідом батьків та проконтролюй, щоб уся електрика будинку була переведена у безпечний режим (вимкнути з розетки). Після відновлення електропостачання не вмикай одразу усі прилади в мережу — це може призвести до перенавантаження мережі, пожежі, замикання.
10. Під час відсутності електроенергії тривалий проміжок часу, вмій правильно користуватися ліхтарем та свічкою.
11. Під час планування часу на новорічні свята враховуйте дію комендантської години! Пам’ятайте, що за порушення правил поведінки під час комендантської години, ви можете бути притягнуті до штрафних покарань.
12. Не забувай про безпеку життя, коли опиняєшся в автономній ситуації (сам(-а) вдома). Пам’ятай, що злочинцем може бути не тільки чоловік, а й жінка, дівчина, підліток, ровесник твій і навіть людина похилого віку. Нікому не розповідай про те, що і де вдома лежить; не розповідай про майбутні плани та поїздки; не вихваляйся та не хизуйся майном, дорогими речами, грошима; нікому не повідомляй місця зберігання своїх цінних документів чи ключів від будинку.
13. Дотримуйся правил безпеки біля водойм взимку. Лід є дуже небезпечною “забавою”! Вода помилок не пробачає! БЕЗ ДОРОСЛИХ ДО ВОДОЙМ НЕ ПІДХОДИТИ!!!
14. Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідом дорослих.
15. Пам’ятайте, що війна ще не завершилась. Тиша та спокій у нашому селі - це Божа милість та робота наших хлопців на передовій. Тому, давайте робити добрі, обдумані та корисні справи разом, щоб наближати перемогу та мир на наші землі.
Під час канікул відповідальність за життя та здоров’я дітей несуть батьки!
Збережіть життя та здоров’я Ваших дітей! І нехай ці канікули принесуть лише радість! Миру, щастя та здоров’я у Новому 2024 році!
З переходом на новоюліанський календар Святий вечір відбувається напередодні Різдва, тобто 24 грудня. Це один з найбільш урочистих днів у православній традиції, який в Україні відрізняється особливою пишністю та великою кількістю обрядів.
Напередодні Різдва Христвого кожна українська родина сідає за накритий святковий стіл, на якому стоїть 12 пісних страв (адже все ще триває Різдвяний піст). Це число не випадкове, адже воно символізує 12 учнів Ісуса Христа (апостолів) та 12 місяців року. Господині готують пісні страви з особливою увагою до деталей. Зазвичай це пісний борщ, каші, бобові, риба, мед, сухофрукти та багато іншого. Головне місце на святковому різдвяному столі займає кутя — святкова каша з родзинками, перетертим маком і медом.
Підготовка до Святвечора включає не лише духовні практики, в українців здавна було прийнято піклуватися про свою сім'ю та дім. Тому напередодні Святого вечора та Різдва стіни зазвичай білили, прикрашали. Також Святвечір відрізняється особливою традицією посту. Протягом всього дня не прийнято їсти аж до появи на небі першої зірки. Тільки тоді вся родина сідає за стіл.
Чому Різдво святкують три дні? Традиційно Різдвяний період починається від Святого вечора (24 грудня) та закінчується другим днем Різдва (26 грудня). Однак Святки все ще тривають і завершуються з Водохрещем (6 січня).
Нехай цей світлий різдвяний день наповнить ваше серце теплотою і спокою. Незабутніх вражень. Христос народився! Славімо Його!
Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.
День української хустки відзначають у День Катерини – одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі.
День Збройних Сил України відзначають 6 грудня. Саме вони зараз стоять на передовій нашого світлого майбутнього без війни й амбіцій Росії. Захисникам і захисницям зараз особливо складно, тому не забуваймо їх підтримувати не лише добрим словом вдячності, але й теплими речами, їжею та донатами на необхідне. Українська армія - сила і гордість нашої Батьківщини. Українські військові довели, що вони найвідважніші, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими, і принести з собою перемогу! В День Збройних сил України від усього серця хочу побажати міцних сил і незламної віри, сміливих ідей і добрих надій, впевнених планів та обов’язкової удачі, незгасимого оптимізму і відмінного виконання всіх поставлених завдань.
Шановні колеги, ветерани педагогічної праці, випускники, учні, батьки та друзі, вітаю всіх з Днем нашої Любимівської школи. Хочеться побажати, щоб кожен у цьому закладі відчував себе щасливо і весело, щоб кожен зміг домогтися великих успіхів і поставлених цілей, щоб кожен зміг розкрити свій талант і показати свої здібності, щоб кожен був здоровий і життєрадісний. Бажаю нам усім мирного неба над головою. Дуже хочу, щоб наші любі діточки якомога швидше повернулисся у рідні стіни школи, у свої затишні класи, де їх радо чекають педагоги. Креативності нам, толерантності, чуйності, стійкості, віддіаності своїй справі.
Велике спасибі усім небайдужим людям, які, в цей важкий для країни час, підтримують освіту та учасників освітнього процесу.
Все найголовніше в житті людини починається зі школи. Яким ти будеш в шкільні роки, таким і станеш в дорослому житті. Школа – це другий дім. Саме тут ми спілкуємося, навчаємося та дорослішаємо. Для багатьох школа – це щось більше, ніж місце, де ми отримуємо освіту. Недарма, дорослі кажуть, що шкільні роки – це найкращий час в їхньому житті.
У школі формується характер, складається наше ставлення до світу, тут нас вчать логічно мислити. Чим більше людина вчиться, тим більше розуміє себе, близьких людей та навколишнє середовище.
Школа це не просто будівля. Це світ, в якому ми живемо, це місце, що стало рідним, своїм. Адже тут ми не тільки проводимо значну кількість свого часу, тут ми вчимося, осягаємо знань.
Також, не можливо не відзначити вчителів, які були і є серцем нашої школи. У нашому житті вони відграють важливу роль, як, можливо, і ми в їхньому. Учителі намагаються вкласти в нас знання та все найкраще, що в них є. Підготувати нас до складного, але такого цікавого дорослого життя.
Коли вчимося, то з нетерпінням чекаємо канікул, особливо літніх. Але пройде місяць і починаєш сумувати за рідною школою, вчителями і друзями. Так нудьгують тільки за рідним домом…
У цю останню суботу листопада 2023 року, у другий рік розв'язаної Росією масштабної кровопролитної війни проти України, виповнюється 90 років від організованого сталінським режимом Голодомору 1932–33 років. Цей штучний голод Україна та ще майже 30 країн світу визнають геноцидом.
Сьогодні ввечері українці у своїх домівках в Україні та за її межами запалять свічки в пам'ять про убитих голодом. А Український інститут національної пам’яті (УІНП)ініціює акцію «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну». Символом акції стане окопна свічка, якою зігріваються оборонці на фронті.
Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору, штучного голоду 30-х років минулого століття в Україні, влаштованого владою колишнього Радянського Союзу. 25 листопада, у 90-у річницю Голодомору-геноциду, численні світові лідери й діячі висловили солідарність з українцями.
Ні! Мовчати не буду! Хай знають народи —
В тридцять третьому голодом вбили на сході
Українців, нащадків козацького роду.
Світ знущання такого не бачив ще зроду.
Чорноземи хлібами пишались одвічно,
Чому з голоду люди вмирали трагічно,
Українські степи вкрили братські могили,
Лютим голодом смерть цілі села косила.
Нехай знають усі — спланували завчасно,
Щоби знищити рід український дочасно.
Взяли все, що було: фонд посіву й фуражний,
Хтось зловісний наказ підписав легковажно.
Це тупі, малограмотні слуги фальшиві,
Що придумали план заготівлі жахливий,
За кордон із зерном поїзди відправляли,
А мільйонам від голоду смерть прорікали.
Запалімо свічу за всі душі невинні!
Пам’ятаймо про все і згадаймо їх нині...
Україна жива! Не здолати ніколи,
Бо козак був і є мужнім воїном в полі.
На виконання наказу по закладу від 23.11.2023 № 135 «Про проведення ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у 2023/2024 навчальному році» 25 листопада 2023 року проведено перший етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
У першому етапі Конкурсу взяли участь 16 учасників 5 – 9 класів: 5 клас – 2 учнів, 6 клас – 4 учнів, 7 клас – 1 учень, 8 клас – 5 учнів, 9 клас – 4 учні.
До участі у другому етапі Конкурсу делеговано переможців шкільного етапу:
- Джигір Діану, ученицю 8 класу, яка виборола І призове місце;
- Дьяконова Антона, учня 9 класу, який виборов ІІ призове місце
21 листопада - День Гідності та Свободи в Україні. Одне із знакових державних свят встановлене на честь двох революцій - Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013-го. У цьому році відзначаємо перший ювілей Революції Гідності - 10 років та згадуємо десять цікавих фактів про неї.
День Гідності та Свободи 2023 - 10 цікавих фактів про Революцію Гідності 2013
21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності вийшло півтори тисячі людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Протест носив мирний характер до 30 листопада, коли кілька сотень активістів, переважно студентів, які залишалися на Майдані, вночі жорстоко не побила та не розігнала міліція. Тож 1 грудня в центр Києва з усієї України з’їхалися сотні тисяч людей, обурених міліцейським свавіллям, корупцією та узурпацією влади… Розпочався безперервний мітинг, який отримав назву Євромайдан та перетворився на Революцію Гідності.
Кілька фактів про цей час:
Початок Революції Гідності співпав з 9-ю річницею Помаранчевої Революції. Народні протести проти рішення уряду Азарова, який вирішив призупинити процес євроінтеграції України, розпочалися увечері 21 листопада 2013 року. За 9 років до цього, 22 листопада 2004-го, люди вийшли на мітинг проти фальсифікацій результатів президентських виборів. І в 2004-му, і в 2013-му протестували проти дій Віктора Януковича.
100-метрового листа "донецькому султану" - Віктору Януковичу - написали активісти 27 листопада на Майдані Незалежності. Януковича закликали обрати євроінтеграцію, пояснювали, чому це треба зробити та давали поради уряду.
"Живий євроланцюг" між Києвом та Перемишлем організували українські студенти 29 листопада - він почався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина "ланцюга" становила 625 кілометрів, і він став другим в історії України з січня 1990 року, коли було створено подібний живий ланцюг на Акт Злуки.
"Марш мільйона" пройшов 8 грудня у Києві - на Народне Віче на Майдані Незалежності зібралося понад мільйон людей. Вони прийняли рішення про початок блокування Адміністрації президента, Кабміну та інших установ.
Михайлівський набат зазвучав після того, як у ніч з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" зробили спробу розігнати протестувальників на Майдані у Києві. Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони - на той дзвін з усього міста стікалися мешканці. Диякон Михайлівського собору Іван Сидор отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Пізніше він розповідав, що не знав насправді, як бити на сполох, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але разом зі студентами-помічниками вклали у той передзвін всю душу, порвали чотири троса і стерли руки до мозолів.
200-тисячний хор на Майдані Незалежності виконав 14 грудня державний гімн України. Співали близько 200 тисяч людей, які зібралися на площі, а супроводжували хор "вогнями" мобільних телефонів та ліхтариків.
"Стіна плачу та боротьби" була споруджена тоді ж, у грудні, на Майдані. Із дерев'яних брусків створили огорожу, на кожному з них було написано назву населеного пункту, з якого приїхали люди до Києва.
"Вогнехреща" замість Водохрещі сталася на Майдані 19 січня 2014 року - мирний протест перейшов у відкрите збройне протистояння. Мітингувальники, розчаровані безрезультативністю віче та обурені "диктаторськими законами", прийнятими Верховою Радою 16 січня, вирушили до Верховної Ради. На початку вулиці Грушевського дорогу їм перекрили підрозділи внутрішніх військ і "Беркута". Майданівці пішли на штурм силовиків - розпочалося жорстоке протистояння, на щастя, без жертв - поки що. Пізніше цю подію назвуть так і назвуть - "Вогнехреща".
У пастку "Беркуту" потрапили майданівці 20 лютого 2014 року, після ряду трагічних подій. Спецпідрозділ, що всю ніч штурмував "Майдан", покинув позиції і рушив до вулиці Інститутської. Майданівці, які пішли слідом, потрапили під прицільний вогонь. Тоді кількість загиблих від куль снайперів зросла до десятків...
Загалом на Майдані під час Революції Гідності загинули понад 100 осіб - їх згодом назвуть "Небесною Сотнею".
У понад 20 країнах світу підтримали Революцію Гідності - кампанії пройшли у Польщі, США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Литві, Норвегії, Швеції, Чехії та інших. Євромайдан став найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС та найтривалішим мітингом в історії - він безперервно простояв 92 доби.
У листопаді ЮНІСЕФ у співпраці з Міністерством освіти і науки України надав майже 29 тисяч ноутбуків, щоб учні середнього та старшого шкільного віку з 10 областей отримали доступ до освіти.
«Кожна дитина має право на освіту. Так ЮНІСЕФ сприяє навчанню дітей в Україні, для яких доступ до формальної онлайн-освіти ускладнений через закриття шкіл в умовах війни. Ми наголошуємо на важливості продовження навчання у будь-якому форматі для попередження подальших освітніх втрат», — зазначив Мунір Маммадзаде, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні.
Обладнання було закуплене та доставлене за підтримки Європейського Союзу, урядів Республіки Корея та Японії, а також від національних комітетів ЮНІСЕФ та у межах ініціативи «Технології для біженців» від Breakthrough Prize Foundation.
Нові пристрої в тимчасове користування отримають діти переселенці, діти з інвалідністю, діти з малозабезпечених сімей або позбавлені батьківського піклування та діти з інших вразливих категорій. Також учні вразливих категорій нашої гімназії отримали ноутбуки від Представництва дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у якості благодійної допомоги. Комп'ютерне обладнання буде використане в інтересах дітей та надасть можливість використовувати його при дистанційному навчанні. Велике спасибі Фонду за турботу про наших дітей в такий важкий час.
Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика Проводиться на виконання Указів Президента України від 09 листопада 2007 року № 1078 «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика», від 28 листопада 2007 року № 1155 «Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови», відповідно до Положення про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 березня 2008 року № 168, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2008 року за № 643/15334.
Метою конкурсу є забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, сприяння утвердженню її статусу як державної, піднесення престижу української мови серед молоді.
20 учнів нашої гімназії долучилися до участі у І (шкільному) етапі Конкурсу. Переможцями стали:
1. учениця 4 класу Шаповалова Аміна (вчитель Алєєва З.П.)
2. учень 6 класу Вдовенко Вадим (вчитель Фоменко С.З.)
3. учениця 8 класу Джигір Діана (вчитель Фоменко С.З.)
Бажаємо учням нових перемог у ІІ етапі Конкурсу