
Головна сторінка
Всесвітній день вишиванки — це неофіційне, але дуже важливе для українського народу свято. Воно відзначається щороку в третій четвер травня. У 2023 році дата святкування випадає на 18 травня.
День вишиванки спонукає до єдності і культурного відродження українського народу. Ідею відзначати це свято запропонувала у 2006 році студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Тоді акція отримала назву "Всесвітній день вишиванки", і її підтримали студенти та викладачі ВНЗ. Відтоді традиція відзначати День вишиванки поширилася по всій Україні та навіть за її межами.
Цей день покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Святкування в Україні включає різноманітні заходи: вуличні фестивалі, паради, концерти, виставки вишивок. У цей день люди демонструють свої вишиванки, виражають свою творчість та вдячність за красу українського мистецтва. В умовах воєнного стану в Україні не можна проводити марші чи інші масові заходи. Долучитися до свята може будь-хто, одягнувши в цей день вишиванку або інший одяг з українською вишивкою.
Учні, вчителі та батьки Любимівського НВК також долучилися до цього свята. Всі прийняли участь у флешмобі "Одягни вишиванку, Україно моя!" Це свято по- особливому згуртовує та підіймає дух незламності нашого народу в ці важкі часи військової агресії росії до України.
Минув напружений тиждень змагань та випробувань ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької
військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») і залишилося лише дочекатися результатів конкурсу. Всі члени рою працювали дуже старанно, не думаючи про те, що наші суперники сильніші. але саме головне, що наші джури отримали певний досвід. Незалежно від результатів, ми знаємо, що ви НАЙКРАЩІ! Ви наша ГОРДІСТЬ. Ми вами пишаємося.
Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), (далі – Гра), є системною формою позакласної роботи з військово-патріотичного та морально-етичного виховання учнівської молоді, важливим засобом громадянської освіти, формування національно-патріотичної свідомості відповідно до ціннісних орієнтирів та індикаторів ефективності Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2020-2025 роки, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286/2019, спортивно-оздоровчої роботи, прогресивною формою учнівського самоврядування.
Проведення Гри консолідує діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, освітніх закладів і громадських організацій щодо вирішення проблем військово-патріотичного виховання підростаючого покоління.
2 травня стартував ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)
Побажаємо нашому рою "Незламні" показати себе. свої вміння та представити школу на належному рівні.
За підсумками участі учнівської молоді в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу з квітникарства та ландшафтного дизайну " Квітуча Україна" переможцями ( 1 місце) з роботою "Українські мотиви" стала команда учнів Любимівського НВК (керівник Алєєва З.П, учні - Джигір Діана, Джигір Софія, Коваленко Поліна, Фазекош Кароліна). Вітаю нашу команду з Перемогою. Молодці. Так тримати!
26 квітня виповнюється 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.
Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.
26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.
Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.
Тривожна ніч. Здригнулася земля.
Невинно вишні чарували цвітом,
А вибух все навколо спопеляв.
Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.
Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх.
Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.
Смертельні хмари сколихнули світ.
Вкриває дим будинки, сквери, трави.
Біда навколо... То горить графіт.
Смертельні ізотопи в хмарах диму
Розносить вітер на поля, міста.
Уран і стронцій (ізотоп незримий),
Посіють на усій планеті жах.
Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили,
І наслідки трагедії сумні.
На все життя хвороб невиліковних...
Захворюваність — рак і діабет..
Забруднені навколишні водойми,
Поля заражені, ліси — це не секрет.
Я вдячна людям тим, що врятували
Усю планету в найскрутніший час.
Ми перед ними всі заборгували.
Скажу сьогодні просто, без прикрас.
Вашій увазі представляються інформаційно- роз'яснювальної матеріали з охорони праці.
Вітаю з цим світлим святом. І в цей недільний день хочеться побажати блага і добра. Нехай на душі буде тепло і спокій, над головою буде мирне небо, а поруч – улюблені та веселі рідні та друзі. Нехай це свято подарує розуміння, гармонію і радість. Бажаю, щоб всі жалі та образи пішли геть, а залишилися тільки любов і щастя.
Пасочки запашної,
Писанки смачної!
Радості й достатку,
Й мир у вашу хатку!
Щоб були красиві,
Щоб були щасливі,
Христос Воскрес!
За тиждень до Великодня християни святкують Вербну неділю.
Вербна неділя — шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Православні християни та греко-католикиу 2023 році відзначають свято 9 квітня .
Католики цього року святкують Вербну неділю 2 квітня.
Вербна неділя: значення та походження свята
У церковному календарі свято називається Вхід Господній у Єрусалим. Вважається, що за день до цього — у Лазареву суботу — Ісус Христос воскресив у Віфанії Лазаря. Завдяки очевидцям про диво швидко стало відомо по усій країні.
Тому, коли Ісус Христос завітав до Єрусалима, люди сердечно його вітали, співали пісні та кидали під ноги пальмове гілля і квіти.
Чому свято називається Вербна неділя
У багатьох народів свято відоме як Пальмова неділя — з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим.
Однак у Східній Європі, де пальми не ростуть, а навесні розпускається і зацвітає верба, пальмові гілки замінили вербними, які починають зеленіти і цвісти. Відповідно в українській традиції свято називається Вербна неділя.
Вербна неділя: традиції свята
У Вербну неділю в церквах проводять святкові служби та святять вербу, яка символізує прийдешню весну і відродження всього живого.
Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або в полі кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Заставши в хаті того, хто проспав вранішню службу, били його свяченою вербою, примовляючи:
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе».
У народі також вірили, що гілки верби захистять будинок від пожеж і повеней, а його господарів — від хвороб, бідності й негараздів.
Що не можна робити у Вербну неділю
У Вербну неділю не можна:
прати, прибирати, прасувати, робити ремонт;
вишивати та в'язати;
готувати гарячі страви;
сваритися, ображатися, пліткувати;
влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.
7 квітня в церковному календарі – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Його відносять до одного з дванадцяти великих церковних свят, яке за шануванням серед вірян йде відразу після Великодня. Саме цього дня архангел Михаїл повідомив Діві Марії благу звістку, що вона народить Спасителя людства.
Благовіщення Пресвятої Богородиці — неперехідне свято і щороку святкується в одну і ту саму дату. Тобто рівно за дев'ять місяців перед Різдвом Христовим.
Народні прикмети і традиції на 7 квітня
Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:
- дивилися, який сьогодні день: як проведеш Благовіщення, так весь рік і проживеш;
- якщо ніч тепла, то протягом всієї весни буде така погода;
- яке Благовіщення, такий і Великдень;
- якщо вранці туман, то сильно розіллються струмки та річки;
- 7 квітня туман, вітер і іній, буде поганий урожай;
- ще не прилетіла ластівка, значить весна буде холодною;
- сонячний день — до хорошого урожаю.
Загалом наші предки намагалися провести Благовіщення в хорошому настрої і в колі друзів. Також бажано уникати сварок і не лихословити, не обдурювати близьких і не займатися важкою роботою. Цього дня обов'язково йшли до храму, щоб помолитися і отримати благословення від Діви Марії.
«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.
7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.
Бажаю Вам бути веселими,
Завжди красивим і успішними,
А головне бути здоровими,
Сильними, загартованими!
І хочеться в день здоров'я,
Щоб кожен почав цінувати
Горло своє і нирки,
Почав себе любити!
Попри воєнний стан в Україні розпочався навчальний рік. І хоча в переважній більшості школярі навчалися онлайн, обов'язковим компонентом навчального процесу є осінні, зимові, весняні та літні канікули. Тому з 22 березня 2023 року до 2 квітня 2023 року в школах Вільнянської міської територіальної громади розпочнуться весняні канікули. Бажаємо здобувачам освіти гарного та продуктивного відпочинку! Обов'язково, дотримуйтесь правил техніки безпеки під час воєнного часу та під час весняних канікул!
1. У зв'язку із військовим станом перебувайте вдома, не гуляйте селом, прогулюйтесь тільки на своєму подвір’ї.
2. Перебувати поза домом у темний час доби ЗАБОРОНЕНО і для дорослих. ДІЄ КОМЕНДАТСЬКА ГОДИНА. Умови комендантської години на Вільнянщині: із 22:00 до 06:00 .
3. НЕ ПІДНІМАЙТЕ НА ВУЛИЦІ НІЯКИХ ПРЕДМЕТІВ (ЧИ ЦЕ ЯКИЙСЬ ТЕЛЕФОН, МАШИНКА, ЧИ БУДЬ ЩО).
4. Намагайтеся якнайменше передувати поза житлом.
5. Необхідно дбати про своє здоров'я; проводити профілактичні заходи проти грипу і застуди.
6. Будьте обережні при контакті з електричними приладами, дотримуватися техніки безпеки при включенні і виключенні телевізора, електричної праски, чайника і т.д.
7. Дотримуйтесь техніки безпеки при користуванні газовими приладами.
8. Дотримуватися часового режиму при перегляді телевізора і роботі на комп'ютері.
9. Бути обережним у поводженні з домашніми тваринами.
10. Забороняється перебувати на вулиці без супроводу дорослих після настання темноти.
У жодному разі:
- Не повідомляйте про свої плани малознайомим людям, не сперечайтеся з ними.
- Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.
- Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі.
- Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.
- Не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.
- Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.
- Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані.
- Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.
Вимоги безпеки життєдіяльності учнів
у разі виникнення надзвичайної або аварійної ситуації
1. Не панікувати, не кричати, не метушитись, чітко й спокійно виконувати команди дорослих, які перебувають поряд.
2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.
3. У разі, якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, зателефонувати в служби екстреної допомоги за номерами:
101 — пожежна охорона;
102 — поліція;
103 — швидка медична допомога;
104 — газова служба.
Підведено підсумки Міжрегіонального фестивалю ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив» серед закладів освіти Вільнянської міської ради.
Серед учнів 1-4 класів:
I місце - Шаповалова Аміна, учениця 3 класу Любимівського навчально-виховного комплексу Вільнянської міської ради (керівник Алєєва З.П.),
Серед учнів 9-11 класів:
І місце - Пахоленко Руслан, учень 9 класу Любимівського навчально-виховного комплексу Вільнянської міської ради (керівник Фоменко А.О.)
Вітаємо і бажаємо перемоги на обласному етапі!
Гімн – один з головних символів держави поряд із прапором і гербом.
У вересні 1862 року в київській квартирі, де мешкав уродженець Борисполя 23-річний випускник юридичного факультету Петербурзького університету Павло Чубинський, відбулося зібрання просвітницької організації “Громада”. Під час розмови Павло раптом підвівся і вийшов у сусідню кімнату. За кілька хвилин повернувся з аркушем паперу, на якому був написаний вірш “Ще не вмерла Україна”.
Уперше цей вірш опублікували 1862 році у львівському журналу “Мета”.
Знаний галицький композитор того часу, один з основоположників української композиторської школи, священик Михайло Вербицький написав до нього музику. Твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучав в польському місті Перемишль в 1865 році.
Офіційна музична редакція державного гімну ухвалена Верховною радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено «Законом про Гімн України» дещо згодом – 6 березня 2003 року.
Своє нове дихання і нове життя український гімн, так само як і інші символи нашої держави, здобув під час Революції Гідності, коли сотні тисяч людей співали заповітні слова, наче святу молитву. Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із утілень споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім символом нинішньої України.
Сьогодні український гімн лунає у всьому світі як символ стійкості та боротьби проти російської агресії.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці!
Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України. В цей день урочисті заходи проводяться в кожній школі, кожному населеному пункті України та серед діаспори.
З біографією українського Кобзаря діти починають знайомитися з першого року шкільного життя, а вірші великого поета починають вивчати ще в дитячих садочках. Його творчість, його незламний дух, що проглядається в кожному рядку пронизаної стражданням та прагненням до свободи поезії, з самого дитинства зрощує в кожному українці справжнього громадянина та патріота своєї країни.
За рішенням ООН від 1977 року 8 березня відзначається у світі як Міжнародний жіночий день боротьби за права жінок і міжнародний мир (скорочено International Women’s Day, Міжнародний жіночий день). Зокрема ООН пропонує в цей день вшановувати жінок за їхні досягнення — незалежно від національних, етнічних, мовних, культурних, економічних чи політичних розбіжностей. Це також день підтримки прав жінок та їхньої рівноцінної участі на політичній, економічній та інших суспільних аренах.
Шлях до цієї резолюції ООН розпочався ще на початку ХХ століття, коли в багатьох західних країнах почав набувати розмаху рух на підтримку розширення прав жінок — зокрема їхньої участі у виборах, права на навчання та рівноцінні умови працевлаштування тощо. Найбільш інтенсивним річищем цих змін були відповідні рухи в Північній Америці та Європі, а чимало знакових для жіночого руху подій кілька років поспіль відбувалися в лютому-березні або на початку весни.
Дорогі, милі жінки! Сердечно вітаю Вас з найкрасивішим та найсвітлішим весняним святом - днем 8 Березня! Природа наділила жінок незрівнянною красою та невичерпною енергією, душевною ніжністю та беззавітною відданістю, життєвою мудрістю та дивовижним терпінням. Ви зберігаєте сімейне вогнище, виховуєте дітей, досягаєте успіхів у професійній та громадській діяльності, залишаючись при цьому завжди молодими та прекрасними. Цього весняного дня бажаємо Вам усмішок, чудового святкового настрою, сімейного щастя, благополуччя, здоров'я Вам та Вашим близьким! Будьте завжди привабливими, жіночними та улюбленими!
Сьогодні для кожної українки мир — це найкращий подарунок, із яким не порівняються жодні дорогоцінності й прикраси. Цього вам бажаю від щирого серця....
Підведено підсумки Всеукраїнського мистецького конкурсу «ЖІНОК ОСПІВУЮ КРАСУ», який тривав з з 3 січня по 3 березня, 2023 року. Засновник конкурсу «International Art Center «All Stars» . Учні нашої школи взяли участь у цьому конкурсі.
Вітаємо наших учасників, які гідно представили наш заклад.
Роботи розміщуються: https://www.facebook.com/profile.php?id=100064900956164
А жінка буває на осінь так схожа:
То тиха й привітна, а то непогожа,
То скропить сльозою, то сонцем засвітить,
То прагне зими, то вертається в літо.
А жінка, як осінь, плодами багата:
На ніжність, добро, материнство і свято,
Як вересень тихий, зігріє душею -
Не страшно негоду чекати із нею!
А жінка буває тривожна, як осінь:
То дихає вітром, то ласки попросить,
То болю завдасть, а то вигоїть рани,
Листочком у світ полетить за коханим!
А осінь в природі - незвідане диво,
Так само і жінка: буває вродлива,
Буває примхлива, буває чутлива,
Нехай тільки кожна з них буде щаслива!
Ліна Костенко
24 лютого 2022 року російська федерація здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Так розпочалася ескалація війни, що триває ще з 2014 року.
Від цієї дати минув рік, протягом якого українці показали всьому світу свою сміливість, гідність та незламність. 365 днів українські військові та цивільні пліч-о-пліч протистоять російському загарбнику й стоять на захисті незалежності, державності та національної ідентичності.
Спільними зусиллями ми Переможемо! Боремося за нашу Незалежність, за нашу Свободу!
РІК НЕЗЛАМНОСТІ
Буремний рік. Чорна дата.
Тяжко. Та мусимо згадати.
Вони прийшли мене звільняти,
Прокляті ворожі російські солдати.
Ордою пройшлися по рідній землі.
Безжальні та підлі оті москалі.
Стогне від ран Україна моя.
Спустошені села, міста та поля.
Квітучий Чернігів – одвічну святиню,
Обернути хотіли кати на пустиню.
Та встояло місто. Атаку відбило.
Навалу ворожу хутенько спинило.
Ірпінь і Гостомель орки терзали.
Бучу, мов собаки, вони розривали.
Пекельним вогнем Маріуполь горів.
Харків удари рашистів терпів.
Кременчук, Миколаїв, Вінниця, Львів,
Зазнали погромів руських катів.
Куп'янськ, Запоріжжя, Ізюм, Охтирка…
Від болю їм теж було гірко.
Запеклі бої йдуть на сході країни,
Бахмут, Вугледар - кров та руїни.
У донецьких степах, де цвіла ковила,
Смерть у руках із косою пройшла.
Дніпро, Краматорськ - ракетні удари,
Мить - і життя поховали завали.
Сльози. Відчай. Стогін і крик…
Будьте ви прокляті, орки, повік!
Рашисти, вам в пеклі горіти!
Руки від крові уже не омити.
Україну мою сплюндрували, розбили,
Лиха багато ви нам наробили.
Ми не пробачим ніколи цього,
Неодмінно чекайте скону свого.
Наш народ, як завжди, переможе,
Захисти! Поможи ти нам, Боже!
Солдатам в окопах дай сили!
Матерям всели в душу віру!
Полишить хай серце тривога,
Хай прийде хутчій Перемога!
20 лютого в Україні уже вдев`яте відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.
105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
Наші учні та педагоги також приєдналися до вшанування памяті Героїв Небесної сотні:
1 клас Онлайн урок мужності «Україна – країна нескорених»
2 клас День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Презентація
3 клас Виховна година «Назустріч Свободі»
4 клас Акція «Ангел пам'яті між нами»
5 клас Година спілкування «Чого вчить подвиг Героїв Небесної Сотні»
6 клас Перегляд та обговорення документального фільму «Зима, що нас змінила. Небесна сотня»
7 клас Бесіда «Народ мій завжди є, народ мій завжди буде»
8 клас Урок мужності «Ми діти твої, Україно» Небесна сотня. Герої Майдану
9 клас Онлайн-екскурсія «Місцями Революції Гідності»
ДНЗ Диспут «Хто такий патріот». Складання портрета героя»
Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба. Він є одним із офіційних символів нашої держави, який уособлює в собі український народ, його культуру та звичаї.
Ще з давніх часів Тризуб являється символом нескореності та боротьби українців за свободу.
Він має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
А вже радянська тоталітарна система затаврувала його як «націоналістичний знак». Тому використовувати Тризубу в срср заборонялося, а «винуватців» жорстко карали. Проте, відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб Державним Гербом, наш народ продемонстрував наслідування традицій Української Народної Республіки.
Тому сьогодні Тризуб об’єднує українських патріотів, які захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
Ми обов’язково переможемо ворога!